Малашенко Ігор Євгенійович

радянський і російський журналіст

Ігор Євгенович Малашенко (2 жовтня 1954, Москва — 25 лютого 2019, Сотогранде, муніципалітет Сан-Роке,[1] Іспанія) — російський політолог і тележурналіст українського походження, один з творців телекомпанії НТВ[2], займав пости гендиректора «Останкіно» і телекомпанії НТВ.

Малашенко Ігор Євгенійович
Народився 2 жовтня 1954(1954-10-02)
Москва, СРСР
Помер 25 лютого 2019(2019-02-25) (64 роки)
Сан-Роке, Кадіс, Андалусія, Іспанія
·повішення
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність журналіст
Alma mater філософський факультет МДУd
Науковий ступінь кандидат філософських наук
Знання мов російська

ЖиттєписРедагувати

Народився 2 жовтня 1954 року в Москві в родині генерал-лейтенанта Євгена Івановича Малашенко (20 березня 1924 — 3 липня 2017), військового розвідника, учасника придушення Угорської революції 1956 року[3] .

1976 року закінчив філософський факультет МДУ, 1980-го — аспірантуру філософського факультету МДУ; кандидат філософських наук (тема кандидатської дисертації — «Соціальна філософія Данте Аліг'єрі»)[3].

У 1980—1989 роках — співробітник Інституту США і Канади Академії наук СРСР[4] .

З березня 1989 по березень 1991 — старший референт міжнародного відділу Центрального комітету КПРС[5].

З квітня по грудень 1991 року — консультант апарату президента СРСР Михайла Горбачова.[6]

З грудня 1991 року — на російському Першому каналі, куди перейшов слідом за Єгором Яковлєвим[7][8]. З лютого по липень 1992 року — політичний директор Російської державної телерадіокомпанії «Останкіно»[3] .

З липня по листопад 1992 року — гендиректор, перший заступник голови РДТРК «Останкіно».

З 26 листопада 1992 по 2 березня 1993 року — в.о. голови РДТРК «Останкіно». Після того, як головою РДТРК став В'ячеслав Брагін, Малашенко не знайшов з ним спільної мови й покинув Останкіно і разом з Олегом Добродійним і Євгеном Кисельовим створили ТОО «Итоги». Згодом разом з кількома банками вони створили ТОО «Телекомпанія НТВ».[9]

З липня 1993 до грудня 1997 року — президент, гендиректор ТОВ «Телекомпанія НТВ». Саме Малашенко, за свідченням ветерана телекомпанії Володимира Кондратьєва, придумав бренд «НТВ», при цьому було вирішено не розшифровувати абревіатуру, лишивши розгадку на розсуд глядачеві[10][11] . Як один з топ-менеджерів каналу Малашенко брав участь в закупівлі телематеріалу для показу в ефірі[12][13]. 1995 року був ведучим деяких випусків програми «Герой дня» (НТВ)[14] . 1996 року брав участь в проведенні президентської кампанії Єльцина[15]. Багато російських ЗМІ характеризують Малашенка як «людину, котра відповідала за передвиборний піар Єльцина в період виборів 1996 року і фактично зробила його президентом вдруге»[16]. Згодом він згадував:

« Я, может быть, надеялся, что моя работа там как-то развеет слухи о том, что НТВ — вредоносная компания, подрывающая устои общества и государства. Но никаких разговоров о канале не было. Меня пригласил в штаб лично президент, и, как вы догадываетесь, разговор в стиле «Я пойду в штаб, а вы мне отдадите канал» был просто невозможен. Я не знаю, получим ли мы канал сейчас[17]. »

З 1997 по 1998 рік — генеральний директор НТВ-Холдингу, куди входили НТВ, ТНТ, всі канали «НТВ-Плюс», радіо «Ехо Москви» і деякі ЗМІ.[18]

З 1998 по 2000 рік — перший заступник голови Ради директорів ЗАТ «Медіа-Мост»[19].

На початку 2000-х років переїхав з РФ і до 2009 жив в Нью-Йорку, США[20], часто бував в Іспанії і Києві[4]. 2001—2009 — як президент компанії Overseas Media Productions[21] був гендиректором каналу RTVi (колишній NTV-International, до 2001 року — міжнародна версія НТВ). Консультував менеджмент українського каналу ТВі, був міноритарним акціонером «Еха Москви» і сайту Newsru.com[4]. З кінця 2009 року знову відвідував Росію[22][16], а навесні 2012 року остаточно повернувся в країну[3].

З 2010 року — генеральний директор RTVi (Лондон)[23].

11 вересня 2013 року потрапив до кримінальної хроніки зі своєю неформальною дружиною Боженою Ринською. Згідно з інформацією правоохоронних органів, у дворі свого будинку на Лісовій вулиці вони напали на кореспондента і оператора телекомпанії НТВ при «здійсненні ними професійної діяльності» та завдали їм побої[24]. В результаті судового розгляду справи 29 вересня 2014 року Ринську визнали винною в «заподіянні побоїв з хуліганських спонукань» і «умисному пошкодженні чужого майна», засуджена судом до року виправних робіт з утриманням доходів на користь державі в розмірі 10 % її заробітку[25].

24 жовтня 2017 — очолив передвиборчий штаб кандидата в президенти РФ Ксенії Собчак.[26]

Громадянська позиціяРедагувати

У 1990-тих підтримував російські реформи. Був головним радником президента Росії Єльцина в виборчій кампанії 1996 року[27][28]. З 1999 року[28] критично ставився до влади в Росії, найбільшою помилкою Єльцина вважав вибір наступником Путіна . Ряд колег-журналістів відзначали, що Малашенко, який зробив в 1990-х роках для становлення в Росії незалежного телебачення, в XXI столітті важко переживав свою професійну незатребуваність[5][10] .

Хвороба і смертьРедагувати

У середині лютого 2019 року Малашенка було госпіталізовано з неврологічними проблемами. Він страждав від клінічної депресії.[29][30]

25 лютого 2019 в Іспанії на 65-му році життя, згідно з даними Верховного суду Андалусії, Малашенко наклав на себе руки через повішення. Його тіло було виявлено на дереві в саду власного будинку в Сотогранде, найбільшому приватному житловому районі Андалусії в 45 км на південь від Марбельї.[31]

18 березня 2019 року похований на Троєкуровському кладовищі Москви (дільниця № 17).

Особисте життяРедагувати

  • Перша дружина: Олена Іванівна Малашенко (дівоче прізвище Пивоварова), історик мистецтва, співробітник ГМІІ ім. Пушкіна, художній директор галереї «Манеж». У січні 2018 року було розпочато розлучення в Росії — в Черьомушкінському райсуді Москви, який закінчився через півроку. Розділ майна, станом на жовтень 2018 року, тривав в суді в США.[32] Діти від першого шлюбу:
  • батько — Євген Малашенко, радянський полководець, почесний громадянин Ніжина (1924—2017)
  • донька — Єлизавета Ігорівна Малашенко,
  • донька — Олена Ігорівна Малашенко (н. 1996)[33] ,
  • син — Володимир Ігорович Малашенко.
  • Друга дружина з 2018 року: журналістка і світський оглядач Божена Ринська (дівоче прізвище Ринських), спільно проживала з ним з 2011 року

ПриміткиРедагувати

  1. В Іспанії покінчив із життям російський політолог. Новини Росії (uk). Процитовано 2019-06-10. 
  2. Вот компания какая. От чего зависело независимое телевидение. Коммерсантъ. 2003-10-10. 
  3. а б в г Готов работать в любом режиме. Forbes. 2012-03-03. 
  4. а б в ВЕХИ МАЛАШЕНКО: ЦК, НТВ, СОБЧАК. The New Times. 2017-11-06. 
  5. а б «Идеальный фронтмен для любой компании: НТВ, или ТВ-6, или что то еще». Прямая речь: каким вы запомнили Игоря Малашенко. Коммерсантъ. 2019-02-25. 
  6. Засновника російського каналу НТВ Малашенка знайшли мертвим в Іспанії. 24 Канал. Процитовано 2019-06-10. 
  7. ТВ без правительства лучше, чем правительство без ТВ. Игорь Малашенко о месте НТВ в истории государства Российского. Новая газета. 1998-09-28. 
  8. Игорь Малашенко: «Всякая аудитория имеет то телевидение, которого заслуживает». Расцвет российских СМИ. 
  9. Игорь Малашенко: что известно о скончавшемся в Испании муже Божены Рынски. teleprogramma.pro (ru). Процитовано 2019-06-10. 
  10. а б НТВ, 25 февраля 2019. Владимир Кондратьев. «Управленец западного типа»: НТВ скорбит в связи со смертью Игоря Малашенко
  11. ВОПРОС-ОТВЕТ. Аргументы и факты. 1995-03-22. 
  12. НТВ: люди и легенды: Евгений Киселёв о «старом» и «новом» НТВ. Новое время, № 33 (301). 2013-10-14. 
  13. «У нас нет денег на это говно». Когда-то Первый канал показывал ЛЧ. Sports.ru. 2017-12-29. 
  14. Слишком живой для этих дел. ТРИ ОТРЫВКА ПРО ИГОРЯ МАЛАШЕНКО. Colta.ru. 2019-02-25. 
  15. Предвыборный штаб Собчак возглавил сооснователь НТВ Игорь Малашенко. Говорит Москва. 2017-10-24. 
  16. а б Десятилетие захвата НТВ. Что стало с уникальным журналистским коллективом. Что делала команда старого НТВ в нулевые — и что с ней происходит сейчас. Афиша. 2011-04-14. Архів оригіналу за 2014-08-26. Процитовано 2014-08-25. 
  17. Пиррова победа. Радио Свобода. 2016-07-04. 
  18. НТВ. У НТВ новые руководители. Коммерсантъ. 1997-12-11. 
  19. Игорь Малашенко дал интервью программе «Герой дня». NEWSru.com. 2000-09-20. 
  20. Игорь Малашенко: «Телевидение не умирает. У него просто линька». Новая газета. 2007-05-28. 
  21. Игорь Малашенко: «Стало слишком много застенчивых людей!». Интервью бывшего гендиректора телеканала RTVi. Новая газета. 2016-11-23. 
  22. «Можно любить, можно ненавидеть, но смеяться над царем — неслыханно»: The Bell публикует не выходившее раньше интервью Игоря Малашенко. The Bell. 2019-02-27. 
  23. Игорь Малашенко: «Я оказался вычеркнут из списка живущих, но сам этого не делал». Forbes. 2015-12-01. 
  24. Полиция проверит сообщение о нападении Б. Рынски на журналиста, rbc.ru, 11.09.2013. Архів оригіналу за 03.10.2015. Процитовано 10.06.2019. 
  25. Колумнист Ирина Петровская. В канун 20-летия компании журналисты НТВ ославили её отца-основателя // Новая газета, 13 сентября 2013
  26. Сооснователь НТВ Игорь Малашенко найден мертвым в Испании (en-GB). 2019-02-25. Процитовано 2019-06-10. 
  27. Скончался Игорь Малашенко
  28. а б Наталия Геворкян (1999-11-25). "Я не буду работать на эту команду". Коммерсантъ. 
  29. Творець однієї з головних пропагандистських "збрій" Путіна наклав на себе руки. Апостроф (uk). Процитовано 2019-06-10. 
  30. В Іспанії виявили тіло відомого російського медіаменеджера. zik.ua (ua). Процитовано 2019-06-10. 
  31. Справа Малашенка: Іспанія почала розслідувати смерть росіянина. zik.ua (ua). Процитовано 2019-06-10. 
  32. В Іспанії помер один із засновників НТВ Ігор Малашенко. detector.media (uk). 2019-02-25. Процитовано 2019-06-10. 
  33. малашенко игорь — биография, фотографии, новости