Малашенко Євген Іванович

радянський полководець, військовик

Євген Іванович Малашенко (20 березня 1924 — 3 липня 2017) — радянський військовий діяч українського походження (заступник начальника штабу Об'єднаних Збройних сил держав — учасниць Варшавського договору), генерал-лейтенант, професор, член-кореспондент Академії військових наук.

Малашенко Євген Іванович
Народився 20 березня 1924(1924-03-20)
Ніжин, Ніжинська округа, Чернігівська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 3 липня 2017(2017-07-03) (93 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство
(підданство)
українці
Діяльність полководець
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Партія КПРС
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»

ЖиттєписРедагувати

Народився 20 березня 1924 року в Ніжині, закінчив місцеву школу №1[1]. У червні 1941 р вступив до Першого Тамбовського піхотного училища.

З листопада 1941 по травень 1945 р на фронті: помічник командира взводу, командир взводу і розвідроти, начальник розвідки полку, морської стрілецької бригади, стрілецької та повітряно-десантної дивізії.

Закінчив Військову академію ім. Фрунзе (1948, розвідувальний факультет, диплом з відзнакою) і Академію генерального штабу (1958).

Служив в розвідці 38-ї армії (Прикарпатський військовий округ), Центральної групи військ. Брав участь в придушенні Угорського повстання 1956 року[2] (очолював оперативну групу штабу Особливого корпусу).

З 1958 року проходив службу в Групі радянських військ у Німеччині. Наступні посади — начальник розвідки штабу Північно-Кавказького військового округу, перший заступник начальника штабу ПрикВО, старший військовий радник в Єгипті (1967), начальник штабу Прикарпатського військового округу, заступник начальника штабу Об'єднаних Збройних Сил держав — учасниць Варшавського договору.

1984 року звільнився в званні генерал-лейтенанта. Працював консультантом в Центрі оперативно-стратегічних досліджень генштабу ЗС СРСР.

Громадська та наукова діяльністьРедагувати

Кандидат історичних наук, професор, член-кореспондент Академії військових наук.

КнигиРедагувати

  • «Згадуючи службу в армії» (Вспоминая службу в армии, М. РІЦ 2003 р. 384 с) [3]

НагородиРедагувати

  • 2005 — ветеран Німецько-радянської війни [4]
  • 2010 — почесний громадянин Ніжина [5]

Сім'яРедагувати

Син — російський політолог і медіа-менеджер Ігор Малашенко (1954—2019).

ПриміткиРедагувати

  1. Пам”ятні дати (березень) – Управління культури і туризму (uk). Процитовано 2019-06-10. [недоступне посилання з листопада 2019]
  2. EVXpress — Генерал-лейтенант в отставке Евгений МАЛАШЕНКО: ПОДВИГ СВЕТОМ ПРАВДЫ ОЗАРЕН — Orientir, 2010, № 5.
  3. Alib.ru - Автор книги: малашенко. Название: вспоминая службу армии. www.alib.ru. Процитовано 2019-06-10. 
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №754/2005. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-06-10. 
  5. - сайт міста: Почесні громадяни міста Ніжина. nizhyn.osp-ua.info. Процитовано 2019-06-10.