Макс Ріхтер
Макс Ріхтер | |
---|---|
нім. Max Richter | |
Народився |
22 березня 1966[1][2][3] (56 років) Гамельн, Нижня Саксонія, ФРН[4][1] |
Підданство | британське |
Діяльність | композитор, музикант, піаніст, кінокомпозитор |
Alma mater | Королівська музична академія |
Знання мов | німецька[5] |
Роки активності | 1994 - сьогодення |
Жанр | Постмінімалізм і ембієнт |
Нагороди | |
IMDb | ID 2068037 |
Сайт | maxrichtermusic.com |
Макс Ріхтер (нім. Max Richter; нар. 22 березня 1966, Гамельн) — британський композитор німецького походження, який є впливовим представником постмінімалізму[6][7][8][9]. Автор музики до десятків художніх і документальних фільмів. Ріхтер навчався в консерваторії, є випусником Королівської музичної академії, також навчався в Лучано Беріо в Італії[10][11].
БіографіяРедагувати
Народився 22 березня 1966 в Гамельні, Нижня Саксонія, ФРН. Він виріс в Бедфорді, Велика Британія, навчався в Bedford Modern School та Bedford College of Higher Education[12].
Ріхтер вивчав композицію та гру на фортепіано в Единбурзькому університеті та Королівській академії музики, а також у Лучано Беріо у Флоренції[13][14]. Після закінчення навчання Ріхтер став одним із засновників секстету піаністів «Piano Circus», у складі якого протягом десяти років виконував твори новітньої академічної музики[15]. Ансамбль підписав контракт з Decca / Arqo, випустивши п'ять альбомів.
В 1996 році Ріхтер працював з «Future Sound of London» над їх альбомом «Dead Cities». Ріхтер співпрацював з ними протягом двох років. У 2002 році Макс випустив свій перший сольний альбом «Memoryhouse».
Роботи для кіно та телебаченняРедагувати
Перша робота на телебаченні ― музика до фільму «Geheime Geschichten» (2003), дебют в повнометражному кіно відбувся в кінокартині «Надія» (2007). Однією з найбільш значущих робіт Ріхтера є музика до фільму «Вальс з Баширом» (2008). За роботу над цією стрічкою Макс Ріхтер отримав премію «European Film Award» і номінацію на «Енні».
Серед інших робіт композитора, музика до таких фільмів як «Мей і Лонг» (2008), «Перша лінія» (2009), «Мої слова, моя брехня, моя любов» (2009), «Чужа» (2010), «Черево» (2010), «Її звуть Сара» (2010), «Остання любов на Землі» (2011) та інші.
ФільмографіяРедагувати
ФільмиРедагувати
- 2008 «Вальс із Баширом»
- 2008 «Мей і Лонг»
- 2009 «Мої слова, моя брехня, моя любов»
- 2009 «Перша лінія»
- 2010 «Чужа»
- 2010 «Її звуть Сара»
- 2010 «Черево»
- 2011 «Незавершений роман»
- 2011 «Остання любов на Землі»
- 2012 «Роз'єднання»
- 2013 «Ланчбокс»
- 2014 «Спогади про майбутнє»
- 2016 «Морган»
- 2016 «Небезпечна гра Слоун»
- 2017 «Повернення в Монток»
- 2017 «Вороги»
- 2018 «Білий хлопець Рік»
- 2018 «Робота без авторства»
- 2018 «Марія — королева Шотландії»
- 2019 «До зірок»
- 2023 «Астронавт»
СеріалиРедагувати
- 2014-2017 «Залишені»
- 2016 «Чорне дзеркало» (епізод Під укіс)
- 2017 «Табу»
- 2018 «Моя неймовірна подруга»
- 2021 «Вторгнення»
ВизнанняРедагувати
- Найкращий європейський композитор (2008) за саундтрек до фільму «Вальс з Баширом».
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #134977858 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Composer Richter on Virginia Woolf inspired ballet. BBC NEWS. BBC NEWS. 12 травня 2015. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- ↑ Currin, Grayson. Max Richter Memoryhouse. Pitchfork. Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- ↑ Falcone, Jon. Max Richter Discusses Revisiting Memoryhouse. www.drownedinsound.com. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- ↑ Joy, Sarah. Max Richter: "I just love handling sound. It's what gets me out of bed in the mornings". The Line Of Best Fit. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- ↑ Max Richter Bio. FatCat Records. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- ↑ Tingen, Paul. Max Richter: Recording The Blue Notebooks. Sound on Sound. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- ↑ Richter, Max, (born 22 March 1966), composer. WHO'S WHO & WHO WAS WHO. 2015. ISBN 978-0-19-954088-4. doi:10.1093/ww/9780199540884.013.U284091. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- ↑ Max Richter. FatCat Records. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- ↑ Max Richetr biography. maxrichtermusic.com. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
- ↑ Pappenheim, Mark (24 листопада 1993). MUSIC / Many hands make light work. The Independent (London). Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 10 червня 2022.(англ.)
ПосиланняРедагувати
http://kino-teatr.ua/uk/person/Richter-Max-4263.phtml [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]