Вікіпедія

Чорне дзеркало

«Чорне дзеркало» (англ. Black Mirror) — британський науково-фантастичний телесеріал-антологія, створений журналістом Чарлі Брукером. Серіал має похмуру атмосферу та в сатиричній формі демонструє сучасне суспільство й антиутопічні наслідки розвитку технологій.[4] Уперше серіал було показано на каналі Channel 4 у 2011 році.

Чорне дзеркало
Black mirror
Тип телесеріал і мінісеріал
Телеканал(и) Велика Британія Channel 4 (2011—2014)
США Netflix (з 2016)
Україна Україна (2013)
Дистриб'ютор(и) Banijay UK Productionsd і Netflix
Жанр Наукова фантастика,
антиутопія,
драма
Формат зображення 16:9[1]
Формат звуку Dolby Digitald
Тривалість серії 43-89 хв.
Тривалість 64,5 ± 24,5 хв.
Компанія Zeppotrond[2] і Banijay UK Productionsd
Керівник проєкту Charlie Brookerd
Сценарист Charlie Brookerd, Konnie Huqd, Джессі Армстронґd, Рашида Джонс і Майкл Шур
Режисер Otto Bathurstd, Ейрос Лін, Brian Welshd, Овен Гаррісd, Carl Tibbettsd, Брін Гіґґінсd, Джо Райт, Dan Trachtenbergd, James Watkinsd, Якоб Вербрюґґенd, James Hawesd, Toby Haynesd, Джоді Фостер, Джон Гілкоутd, Tim Van Pattend, Девід Слейдd і Colm McCarthyd
Ідея Чарлі Брукер
Продюсери Чарлі Брукер
Аннабель Джонс
У головних ролях Даніел Лапейнd
Ганна Джон-Кеймен
Мікаела Коел
Деніел Калуя
Тобі Кеббелл
Рорі Кіннір
Гейлі Етвел
Ленора Крічловd
Daniel Rigbyd
Джон Гемм
Брайс Даллас Говард
Malachi Kirbyd
Алекс Лотер
Келлі Макдональд
Ґуґу Мбата-Роу
Ваятт Расселл
Джорджина Кемпбелл
Rosemarie DeWittd
Douglas Hodged
Maxine Peaked
Джессі Племенс
Андреа Райзборо
Джессіка Браун Фіндлей
Ліндсі Дункан
Джоді Віттакер
Домналл Глісон
Chloe Pirried
Michael Smileyd
Rafe Spalld
Madeline Brewerd
Маккензі Девіс
Еліс Ів
Джером Флінн
Країна-виробник Велика Британія Велика Британія
США США
Місце зйомок Лондон[3], Лос-Анджелес, Торонто і Кейптаун
Мова оригіналу англійська
Перший показ 4 грудня 2011 — дотепер
Кількість сезонів 6 сезонів
Кількість серій 22 (на 20 жовтня 2019) Список епізодів
Посилання

Пояснюючи зміст і структуру телесеріалу, Брукер стверджує, що кожна серія має своїх окремих персонажів, антураж і реальність. Однак всі епізоди «про те, як ми зараз живемо, і про те, що з нами може статися, якщо ми будемо необачні».[5] Серіал отримав схвальні відгуки та став широко відомий за межами Великої Британії після того, як його викупив Netflix.[6] Зокрема, інтерес до серіалу виявив Стівен Кінг.[6][7] Крім того, у 2013 році Роберт Дауні-молодший викупив права на епізод «Історія твого життя» задля його екранізації компанією Warner Bros. та його власною компанією Team Downey.[8]

У вересні 2015 року Netflix підтвердив, що випустить третій сезон із 12-ти епізодів. Пізніше його було розділено на два сезони по 6 епізодів. Третій сезон вийшов 21 жовтня 2016 року, четвертий — 29 грудня 2017.

29 серпня 2017 року креативний директор студії Telltale Games Джоб Стауффер заявив, що був би радий створити відеогру за мотивами «Чорного дзеркала»[9].

5 березня 2018 у Netflix анонсували п'ятий сезон, хоча й не уточнили дату релізу та кількість епізодів.[10][11] 15 травня 2019 року Netflix випустив трейлер до п'ятого сезону, який вийде 5 червня та складатиметься із трьох епізодів.[12]

Виробництво ред.

Концепція ред.

На створення серіалу його автора, Чарлі Брукера, надихнув серіал «Зона сутінків», який випускався з 1959 по 1964 рік.[5] Телерадіокомпанія Endemol охарактеризувала серіал як «суміш „Сутінкової зони“ та „Невигаданих історій“[en], яка демонструє занепокоєння розвитком нашого сучасного світу та… залишає техно-параноїдальне відчуття».[13] Channel 4 описує перший епізод як «заплутану притчу доби Твіттеру».[14]

За словами Брукера, виробнича команда планувала зробити для серіалу наскрізну тему, але у підсумку вирішили не робити цього. В процесі обговорення того, чи слід зв'язувати епізоди між собою, розглядався варіант додавання персонажів, які б з'являлися в кожному епізоді, на кшталт «Трьох кольорів». Також міркували над створенням персонажа, який би презентував усі розповіді в стилі «Оповідок зі склепу», або чогось схожого на Рода Серлінга, Альфреда Гічкока чи Роальда Дала, оскільки в більшості антологій були подібні прийоми. Але після роздумів автори телесеріалу визнали це недоречним.[15]

Назва ред.

Чарлі Брукер пояснив назву серіалу в коментарі «The Guardian»:

  Якщо технології — це наркотик, то які ж його побічні наслідки? Ця територія — між задоволенням та дискомфортом — це те місце, де відбуваються дії „Чорного дзеркала“. „Чорне дзеркало“ з назви — це те дзеркало, яке ви можете побачити на кожній стіні, на кожному столі, у кожній долоні: холодний, осяйний екран телевізора, монітора, смартфона
Оригінальний текст (англ.)
If technology is a drug – and it does feel like a drug – then what, precisely, are the side-effects? This area – between delight and discomfort – is where Black Mirror, my new drama series, is set. The "black mirror" of the title is the one you'll find on every wall, on every desk, in the palm of every hand: the cold, shiny screen of a TV, a monitor, a smartphone.
  

— Чарлі Брукер, [5]

Епізоди ред.

Докладніше: Список епізодів телесеріалу «Чорне дзеркало»
Сезон Епізоди Оригінальна дата показу Дата показу в Україні
Прем'єра сезону Фінал сезону Мережа Прем'єра сезону Фінал сезону Мережа
1 3 4 грудня 2011 18 грудня 2011 Channel 4 2013 2013 Україна
2 3 11 лютого 2013 25 лютого 2013 2013 2013
Спецепізод 16 грудня 2014 21 березня 2017[16] Гуртом
3 6 21 жовтня 2016 Netflix 15 березня 2017 9 травня 2017[17]
4 6 29 грудня 2017[18] 16 червня 2019 26 червня 2019
Фільм 28 грудня 2018 TBA
5 3 5 червня 2019[12] 9 червня 2019
6 5 15 червня 2023 15 червня 2023 Netflix


Всього за 3 сезони телесеріалу було випущено 13 епізодів. Channel 4, на якому „Чорне дзеркало“ транслювалося спочатку, здійснив прем'єру семи епізодів: 3 епізоди першого сезону, що виходили з 4 до 18 грудня 2011 року, 3 епізоди другого сезону, що виходили з 11 до 25 лютого 2013 року, а також різдвяний спецепізод, що вийшов 16 грудня 2014 року.

Починаючи з третього сезону, телесеріал транслюється на каналі Netflix, який повністю викупив права на серіал у Channel 4 за 40 мільйонів доларів.[19]. Третій сезон, що складається з шести епізодів, було представлено 21 жовтня 2016 року, четвертий — 29 грудня 2017.

Зв'язність ред.

Попри те, що кожен епізод створює свій окремий всесвіт, у серіалі є декілька тем, що пов'язують деякі історії.

Пісня Ірми Томас «Anyone Who Knows What Love Is» є часто повторюваною в серіалі: спершу її виконує Ебі з епізоду «П'ятнадцять мільйонів нагород», потім Бет з епізоду «Біле Різдво», у третьому сезоні — Мисливиця з епізоду «Ніхто не хотів стріляти», а у четвертому вона звучить під час перегляду спогадів в епізоді «Крокодил».

Епізод «Біле Різдво» пов'язаний одразу з кількома попередніми епізодами Чорного дзеркала. На початку епізоду один із чоловіків, з «клубу знайомств», має псевдо «I_AM_WALDO». Технологія Зет-Ока схожа до пристрою, що використовується в епізоді «Історія твого життя». Коли Джо перемикає канали, видно шоу з епізодів «Час Волдо» та «П'ятнадцять мільйонів нагород». Тест на вагітність, який Джо знаходить у смітті, такий же, як в епізоді «Я скоро повернуся». Рухомий рядок у новинах згадує про прем'єр-міністра з епізоду «Державний гімн», а також про Вікторію Скілейн з «Білого ведмедя» та Ліама Монро із «Часу Волдо».[20][21]

Епізод «Бета-тест» містить посилання на епізоди «Білий ведмідь» (таємничий логотип з «Білого ведмедя» є на обладнанні для гри з «Бета-тесту») та «Ворог народу» (в одному з журналів згадано корпорацію Granular, що в епізоді «Ворог народу» розробила бджіл-дронів).

Серія «Заціпся і танцюй» пов'язана одразу з п'ятьма іншими епізодами серіалу. З новин, показаних в епізоді, видно, що колишній прем'єр-міністр Майкл Келлоу («Державний гімн») розлучається з дружиною. Також по телебаченню показують анонс шоу «П'ятнадцять мільйонів нагород» та повідомляють про прогрес у судовій справі над Вікторією Скілейн («Білий ведмідь»). Також в епізоді є реклама технології «Реп'яшок» з епізоду («Біле Різдво»), а у головного героя можна помітити стикер з Волдо.

Сам Брукер теж неодноразово вказував на зв'язки між різними епізодами та про те, як ці історії можуть розвиватись. Так, у жовтні 2016 він заявив, що має ідеї для сиквелів епізодів «Білий ведмідь» та «Я скоро повернуся», хоча й висловив сумнів, що вони будуть відзняті.[22] Також він повідомив, що деякі актори можуть повернутися до шоу, зокрема, Ганна Джон-Кеймен з'явилася в епізоді «Бета-тест», хоча до цього зіграла епізодичну роль в епізоді «П'ятнадцять мільйонів нагород».[22] Також Брукер заявив, що в епізоді «Ворог народу» є персонажі, які можуть з'явитися в серіалі знову.[22]

За словами режисера епізоду «Чорний музей» Колма Мак-Карті, він містить посилання на кожен із попередніх епізодів серіалу; багато з них було розміщено художником-постановником Джоелем Коллінзом. Наприклад, Джек читає комікс під назвою «П'ятнадцять мільйонів нагород»; на екрані біля входу до музею демонструють ролик із Вікторією Скілейн із «Білого ведмедя». Багато музейних експонатів взято з попередніх епізодів: АКД із епізоду «Ворог народу»; льодяник, який Дейлі використовує, щоб клонувати сина Волтона в «Космічному човні Калістер»; батьківський планшет з епізоду «Аркангел»; скривавлена ванна, у якій було вбито чоловіка Шазії з епізоду «Крокодил». Крім того, епізод робить декілька посилань на «Сан-Джуніперо», включно з назвою компанії TCKR, шпиталем святого Джуніпера та вбранням Йоркі та Келлі, що використане як експонати музею.[23][24]

В фіналі епізоду «Озеро Генрі» шостого сезону серед номінантів на премію БАФТА згадують документальний фільм про евтаназію в «Сан-Джуніперо».

Такі перехресні посилання дають підстави вважати, що всі події відбуваються в рамках єдиного всесвіту.[25]

Серіал в Україні ред.

В Україні перші два сезони серіалу у 2013 році показав телеканал Україна, пізніше повторив канал НЛО TV[26]. Різдвяний спецепізод, що вийшов у 2014 році, та третій сезон українською мовою озвучила аматорська студія MelodicVoiceStudio для сайту Гуртом. Різдвяний спецепізод також озвучила для сайту Гуртом студія НеЗупиняйПродакшн.

Критика ред.

Відгуки ред.

Перший сезон отримав схвальні відгуки критиків за інноваційність та несподівані розв'язки у стилі «Зони сутінків».[27][28] Майкл Гоґан із «Дейлі телеграф» описав перший епізод «Державний гімн» як «нечуване, але напористе, дослідження сучасних медіа через чорний гумор».[28] Він також сказав, що «це шалено блискуча ідея. Сатира настільки зухвала, що змусила мене сидіти з відкритим ротом та верещати. Майже як та нещасна свиня».[28] Серіал продемонстрували у багатьох країнах світу, у тому числі в Австралії, Ізраїлі, Іспанії, Швеції, Польщі та Китаї.[29] У Китаї серіал став дуже популярним та одним із найбільш обговорюваних у 2012 році.[30] Користувачі сайту Douban виставили серіалу оцінку 9,3,[31] вище за найпопулярніші американські драми.[32] Багато глядачів і критиків високо оцінили глибину серіалу.[33][31][34] Репортер «Пекінських новин» назвав серіал «апокаліпсисом сучасного світу, розпачливим, але глибоким».[34]

Другий сезон «Чорного дзеркала» також отримав позитивні відгуки. Перший епізод «Я скоро повернуся» оглядач «Телеграф» Самір Рахім описав так: «Шоу підняло важливу тему: той уявний образ, який ми собі створюємо онлайн та зростання залежності від віртуальних життів. Крім того, епізод досліджує горе. На мою думку, це найкраще, що робив Брукер». Джейн Саймон із «Дейлі міррор» уважає, що другому епізодові «Білий ведмідь» бракувало емоційної напруженості першого.[35] Проте вона високо оцінила загадковість та непередбачуваність сюжету, зробивши висновок, що «це ще одна геніальна робота Брукера». Деякі журналісти, зокрема політичний оглядач «Вашингтон пост», порівняли передвиборчу кампанію Дональда Трампа з епізодом «Час Волдо»[36][37]

Різдвяний спецепізод «Біле Різдво» також був високо оцінений критиками.[38]

Третій сезон отримав схвальні відгуки і має рейтинг 83 зі 100 на сайті Metacritic.[39] Українські оглядачі проігнорували перші два сезони серіалу, проте після виходу третього сезону неодноразово включали серіал до списків серіалів, які варто подивитись.[40][41][42][43] Зокрема, музикант та критик Фоззі у колонці для журналу Новое Время охарактеризував серіал як «чудо, яке треба поспішити бачити».[44]

Нагороди ред.

Докладніше: Премії телесеріалу «Чорне дзеркало»

У листопаді 2012 року «Чорне дзеркало» здобув нагороду Еммі[45] для серіалів, що вироблені поза межами США.[46] Після виходу двох сезонів авторитетне видання The A.V. Club розмістило серіал у переліку найкращих серіалів 2013 року (разом із серіалами Уряд, Крах, Місячний хлопчик[en] та Полюби мене[en]).

Загалом станом на червень 2019 року серіал має 23 нагороди та 83 номінації.

Література ред.

У червні 2017 Чарлі Брукер анонсував вихід циклу книжок, заснованих на серіалі. За його словами, вони міститимуть «нові, оригінальні темно-сатиричні історії, які збурять наше колективне занепокоєння через сучасний світ». Книжки складатимуться із новел, написаних іншими авторами, сам Брукер буде редактором трьох запланованих томів.[47][48] Було заплановано, що книги вийдуть у 2018 та 2019 роках,[49] проте згодом дату перенесли на невизначений термін у зв'язку з тим, що Брукер та Джонз не можуть присвятити проекту достатньо часу.[50] Перший том включатиме оповідання авторства Корі Докторова, Клер Норт та Сильвейн Нойвел.[51] Видавництво Наш Формат планує випустити український переклад книжки одночасно з виходом оригіналу.[52]

Здійснені «пророцтва» ред.

У 2015 році співзасновниця корпорації Luka Евгенія Куйда використала ресурси її штучного інтелекту, аби створити віртуальну симуляцію її померлого друга на основі його онлайн-спілкування — технологію, що була описана в епізоді «Я скоро повернуся». Хоча продукт вийшов дуже якісним, він зазнав критики від родичів померлого та суспільства: «Куйда не змогла збагнути урок із Чорного дзеркала».[53]

У лютому 2017 року японський «Національний інститут передових промислових наук та технологій» повідомив про створення міні-безпілотників, що здатні замінити бджіл для запилення рослин. Ця технологія вперше була описана в епізоді «Ворог народу».[54]

Примітки ред.

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. ↑ Wortham, Jenna (30 січня 2015). ‘Black Mirror’ and the Horrors and Delights of Technology. New York Times (англ.) . Процитовано 7 березня 2017.
  5. ↑ а б в «Charlie Brooker: the dark side of our gadget addiction». guardian.co.uk. (англ.)
  6. ↑ а б «Black Mirror: Charlie Brooker, Jon Hamm on the dark side of Yuletide» [Архівовано 2014-12-14 у Wayback Machine.]. (англ.)
  7. ↑ Denofgeek.com (англ.)
  8. ↑ Child, Ben (12 лютого 2013). Robert Downey Jr to turn episode of Charlie Brooker's Black Mirror into film. The Guardian (англ.) . London.
  9. ↑ Telltale's creative comms head would 'love to do something' on Charlie Brooker's Black Mirror. pcgamer (англ.). Процитовано 30 серпня 2017.
  10. ↑ Andreeva, Nellie; Petski, Denise (5 березня 2018). 'Black Mirror' Renewed For Season 5 By Netflix. Deadline (англ.) . Процитовано 7 березня 2018.
  11. ↑ Hibberd, James (5 березня 2018). Black Mirror renewed for season 5 by Netflix. Entertainment Weekly (англ.) . Процитовано 7 березня 2018.
  12. ↑ а б Громадське телебачення (16 травня 2019). Netflix опублікував трейлер 5 сезону серіалу «Чорне дзеркало». Процитовано 16 травня 2019.
  13. ↑ «Black Mirror — A new drama from Charlie Brooker» [Архівовано 11 листопада 2011 у Wayback Machine.].
  14. ↑ «Black Mirror — Channel 4 — Info — Press». (англ.)
  15. ↑ «Charlie Brooker Talks The Twilight Zone And Technology». (англ.)
  16. ↑ Біле Різдво на сайті Гуртом в озвученні студії НеЗупиняйПродакшн
  17. ↑ Третій сезон телесеріалу «Чорне дзеркало» на сайті Гуртом в озвученні студії MelodicVoiceStudio
  18. ↑ Netflix (6 грудня 2017). Black Mirror - Season 4 Official Trailer Netflix. Процитовано 6 грудня 2017.
  19. ↑ The Guardian (англ.)
  20. ↑ Grant, Drew (30 грудня 2014). Watch the 'Black Mirror' Christmas Special With Jon Hamm. The Observer (англ.) . Процитовано 7 березня 2017.
  21. ↑ Duca, Lauren (22 січня 2015). 'Black Mirror' Intends To 'Actively Unsettle' Audiences, But It's Not Technology That You Should Fear. The Huffington Post (англ.) . Процитовано 7 березня 2017.
  22. ↑ а б в „Black Mirror's Charlie Brooker interview: 'I'm loathe to say this is the worst year ever because the next is coming'“. (англ.)
  23. ↑ Dwilson, Stephanie Dube (29 грудня 2017). Black Museum Easter Eggs: Photos of Every Black Mirror Episode Mentioned [SPOILERS]. Heavy.com. Процитовано 31 грудня 2017.
  24. ↑ Turchiano, Danielle (29 грудня 2017). ’Black Mirror’ Director on ’Black Museum’: ’I Think There’s Something Quite Spiritual About It’. Variety. Процитовано 1 січня 2018.
  25. ↑ Black Mirror season 3: Episodes exists in the same universe and here's the proof на сайті independent.co.uk (англ.)
  26. ↑ ЧОРНЕ ДЗЕРКАЛО / BLACK MIRROR на сайті телеканалу НЛО TV
  27. ↑ Black Mirror at Rotten Tomatoes (англ.)
  28. ↑ а б в Hogan, Michael (4 грудня 2011). Black Mirror: The National Anthem, Channel 4, review. The Daily Telegraph (англ.) .
  29. ↑ Keslassy, Elsa (29 березня 2012). 'Black Mirror' sold to 21 territories: Satirical drama premiered on U.K.'s Channel 4. Chicago Tribune (англ.) . Процитовано 7 березня 2017.
  30. ↑ „英剧《黑镜》被称“神剧» 反映人性弱点引热议" [Архівовано 8 квітня 2012 у Wayback Machine.]. 《广州日报》. 4 лютого 2012. (кит.)
  31. ↑ а б «互联网鄙视食物链大全». 《南方都市报》. 7 квітня 2012. (кит.)
  32. ↑ «迷你英剧强势入侵 小个头剧集受大比例观众欢迎». 《南方周末》. 5 квітня 2012. (кит.)
  33. ↑ «英剧《黑镜》被称»神剧" 反映人性弱点引热议" [Архівовано 8 квітня 2012 у Wayback Machine.]. 《广州日报》. 4 лютого 2012. (кит.)
  34. ↑ а б «《黑镜》Black Mirror». 《新京報》. 24 лютого 2012. (кит.)
  35. ↑ Simon, Jane (18 лютого 2013). Charlie Brooker's second Black Mirror drama 'White Bear' is another work of dark and twisted genius. The Daily Mirror (англ.) . MGN Ltd. Процитовано 7 березня 2017.
  36. ↑ Cillizza, Chris (8 вересня 2015). Donald Trump's troll game of Jeb Bush: A+. The Washington Post (англ.) . Процитовано 7 березня 2017.
  37. ↑ O'Keefe, Meghan (7 серпня 2015). Why You Must Watch 'Black Mirror': "The Waldo Moment" This Weekend. Decider (англ.) . Процитовано 7 березня 2017.
  38. ↑ Beaumont-Thomas, Ben (12 грудня 2014). Black Mirror: White Christmas review – sentimentality offset with wicked wit. The Guardian (англ.) . Процитовано 7 березня 2017.
  39. ↑ «Black Mirror: Season 3» — Metacritic. (англ.)
  40. ↑ 5 нових серіалів, які лякають майбутнім на сайті espreso.tv
  41. ↑ Огляд та роздуми про серіал «Чорне дзеркало» на сайті оглядача pingvin.pro
  42. ↑ Які серіали можна подивитися осінню? на сайті rivne1.tv
  43. ↑ Експериментальні серіали нашого часу: хакерський Mr. Robot та соціально-загадковий Black Mirror на сайті телеканалу 24
  44. ↑ Чорне дзеркало — поспішайте бачити чудо — Фоззі на сайті журналу Новое Время
  45. ↑ Black Mirror and Pratchett film win International Emmys. BBC News (англ.) . 20 листопада 2012.
  46. ↑ Hemley, Matthew (20 листопада 2012). Black Mirror wins at the International Emmy Awards. The Stage (англ.) . The Stage Media Company Limited. Процитовано 7 березня 2017.
  47. ↑ 'Black Mirror' to Be Adapted Into a Book Series. 13 червня 2017.
  48. ↑ Metro.co.uk, Adam Starkey for (24 червня 2017). Charlie Brooker teases Black Mirror season 4 will be the most ‘out there’ yet. Metro. Процитовано 17 липня 2017.
  49. ↑ Barnett, David (14 червня 2017). Charlie Brooker's Black Mirror to spin off into books – but who should write them?. The Guardian. ISSN 0261-3077. Процитовано 28 вересня 2017.
  50. ↑ Jeffery, Morgan (29 жовтня 2018). Charlie Brooker reveals why planned Black Mirror spin-offs novels have been shelved. Digital Spy. Процитовано 1 листопада 2018.
  51. ↑ Black Mirror Volume 1. Amazon.co.uk. Процитовано 2 січня 2018.
  52. ↑ В Україні вийде книга «Чорне дзеркало» від автора однойменного серіалу. hmarochos.kiev.ua. Процитовано 3 січня 2018.
  53. ↑ Speak, Memory. The Verge (англ.) .
  54. ↑ У Японії створили бджолу-робота на сайті «Новое время»

Джерела ред.

Посилання ред.

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чорне_дзеркало&oldid=41031562