Незавершений роман (фільм)

фільм 2011 року

«Незавершений роман» в українському прокаті йшов під назвою «Незакінчений роман» (фр. Impardonnables, дослівно укр. Непростимий) — французька драма режисера Андре Тешіне, що вийшла 2011 року. У головних ролях Андре Дюссольє і Кароль Буке.

Незавершений роман
Impardonnables
Український плакат фільму
Жанр драма
Режисер Андре Тешіне
Продюсер Саїд Бен Саїд
Сценарист Андре Тешіне
Мехді Бен Аттія
На основі «Непростимий» (Ф. Джан)
У головних
ролях
Андре Дюссольє
Кароль Буке
Мелані Тьєррі
Адріана Асті
Мауро Конте
Оператор Жульєн Ірш
Композитор Макс Ріхтер
Монтаж Ерве де Луз
Кінокомпанія SBS Films
Дистриб'ютор UGC Distribution (Франція)
Комітет-фільм (Україна)
Тривалість 111 хв
Мова французька
італійська
Країна Франція Франція
Рік 2011
Дата виходу 16 травня 2011 (Франція)[1]
12 квітня 2012 (Україна)[2]
Кошторис 7,5 млн євро[3]
Касові збори 1,3 млн дол.[4]
IMDb ID 1583737
Рейтинг IMDb: 5.8/10 stars
[5]

Стрічка знята на основі однойменного роману французького письменника Філіппа Джана[en]. Сценаристами були Андре Тешіне і Мехді Бен Аттія, продюсером — Саїд Бен Саїд[6]. Вперше фільм продемонстрували 16 травня 2011 року на Каннському кінофестивалі[1]. В Україні у кінопрокаті прем'єра фільму відбулась 12 квітня 2012[2].

Сюжет ред.

Відомий автор кримінальних романів Франсіс приїжджає до Венеції, щоб закінчити чергову книгу. Агент з нерухомості Жудіт, приваблива молода жінка, пропонує йому придивитися до відокремленого старого будинку недалеко від Венеції, на острові Сент-Еразмо. Письменник вирішує там оселитися, але за однієї умови — Жудіт повинна приєднатися до нього, ставши його дружиною. Вона несподівано і легко погоджується. Усамітнення подружньої пари раптово руйнує доросла дочка письменника Аліс, модель і актриса, яка через кілька днів настільки ж раптово і без пояснень зникає з острова...

У ролях ред.

Актор Персонаж Роль
Андре Дюссольє Френсіс
фр. Francis
Кароль Буке Жудіт
фр. Judith
Мелані Тьєррі Аліс
фр. Alice
Адріана Асті Анна-Марія
фр. Anna Maria
Алексіс Лоре[fr] Роджер
фр. Roger

Сприйняття ред.

Критика ред.

Фільм отримав змішано-позитивні відгуки: Rotten Tomatoes дав оцінку 76 % на основі 34 відгуків від критиків (середня оцінка 6.7/10) і 35 % від глядачів із середньою оцінкою 2,9/5 (1,605 голосів). Загалом на сайті фільм має змішаний рейтинг, фільму зарахований «стиглий помідор» від кінокритиків, проте «розсипаний попкорн» від глядачів[7], Internet Movie Database — 5,8/10 (554 голоси)[8], Metacritic — 66/100 (12 відгуків критиків). Загалом на цьому ресурсі від критиків фільм отримав позитивні відгуки, а від глядачів — змішані[9].

Касові збори ред.

Під час показу у Франції протягом першого тижня фільм був продемонстрований у 105 кінотеатрах і зібрав 573,802 $, що на той час дозволило йому зайняти 12 місце серед усіх прем'єр. Показ фільму протривав 12 днів (1,7 тижня) і завершився 24 серпня 2011 року. За цей час фільм зібрав у прокаті у Франції 1,099,385 доларів США[4], а у решті світу 206,504 $[4], тобто загалом 1,305,889 $[4] при бюджеті 7,5 млн € [3].

Джерела ред.

Виноски ред.

  1. а б Unforgivable: Release Info ((англ.)) . Internet Movie Database. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 9 жовтня 2014.
  2. а б Незавершений роман. Kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
  3. а б Impardonnables ((фр.)) . JP's Box-Office. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
  4. а б в г Unforgivable ((англ.)) . Box Office Mojo. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
  5. Unforgivable ((англ.)) . AllMovie. Архів оригіналу за 4 березня 2015. Процитовано 9 жовтня 2014.
  6. Unforgivable: Full Cast & Crew ((англ.)) . Internet Movie Database. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 9 жовтня 2014.
  7. Unforgivable ((англ.)) . Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
  8. Unforgivable ((англ.)) . Internet Movie Database. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
  9. Unforgivable ((англ.)) . Metacritic. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 9 жовтня 2014.

Посилання ред.