Вікіпедія

Максимюк Максим Володимирович

український актор театру та кіно, телеведучий
(Перенаправлено з Максимюк, Максим)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимюк.

Максим Володимирович Максимюк (нар. 24 липня 1977, Київ) — український актор театру та кіно, телеведучий. Заслужений артист України (2020)[1].

Максим Максимюк
Народився 24 липня 1977(1977-07-24) (46 років)
Київ, УРСР
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності 1996—донині
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України

Життєпис ред.

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2023)

Народився 24 липня 1977 року у місті Київ.

1994 року закінчив Київську гімназію №167 з поглибленим вивченням німецької мови. Вже у старших класах школи пізнав магію сцени, таким зачарованим і лишився.

1999 року був одним із останніх випускників Київського театрального інституту минулого сторіччя. Закінчив акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (майстерню Ірини Молостової). Отримав диплом актора театру та кіно.

З 1996 по 2006 рік брав участь у постановках та проектах київських театрів (драматичного театру «Браво», академічного Молодого театру та академічного театру Драми та комедії на Лівому березі).

З 2008 року працює у театрі на Подолі.

Робота на телебаченні ред.

  • Ведучий програми «Було ваше – стало наше» (Інтер)
  • Ведучий програми «На гачку» (Новий канал)

Фільмографія ред.

  • 2004 — «Ігри дорослих дівчаток» — продавець у переході
  • 2005 — «Дідусь моєї мрії»
  • 2005 — 2006 — «Леся+Рома»
  • 2007 — «Луна-Одеса» — водій лімузина
  • 2007 — «Кольє для снігової баби» — Макс
  • 2007 — «Давай пограємо!» — Помазок, сержант
  • 2008 — «Здивуй мене» — водолаз
  • 2008 — «Роман вихідного дня» — Сашко, адвокат Клавдії
  • 2008 — «Почати спочатку. Марта» — епізод
  • 2008 — «Мільйон від Діда Мороза» — старший дільничний
  • 2008 — «Повернення Мухтара — 4» (71 серія «Перевірка») — худрук
  • 2008 — «Абонент тимчасово недоступний» — Діма
  • 2009 — «За загадкових обставин» (Фільм №1 «Потяг, який зник») — Водолазів
  • 2009 — «Легенди чаклунської любові» — Генка
  • 2009 — «Повернення Мухтара — 5» (17 серія «Кредитор») — Кузьменко
  • 2009 — «1941» — Бондаренко, червоноармієць
  • 2010 — «Чужа» — працівник похоронного бюро
  • 2010 — «Віра Надія Любов» — епізод
  • 2010 — «Брат за брата» — співробітник ППС
  • 2011 — «Медове кохання» — продавець меду
  • 2011 — «Ластівчине гніздо» — дільничний міліціонер
  • 2011 — 2016 — «Таксі» — лікар швидкої допомоги
  • 2012 — «Господиня тайги-2» — Лавр
  • 2012 — «Ржевський проти Наполеона» — смс-кур'єр
  • 2012 — «Дорога до порожнечі» — Аркадій Єрошкін, працівник кабельного телебачення
  • 2012 — «Закохані у Київ» (кіноальмани) — чоловік
  • 2012 — «Біла гвардія» — Смушкевич, секретар міського голови
  • 2012 — 2016 — «Віталька» — Святий Валентин
  • 2013 — «Шулер» — Вознюк
  • 2013 — «Холостяк» — Нечіпорук, лейтенант одеської міліції
  • 2014 — «Швидка допомога» (9 серія) — Сергій Матвійович Федотов, директор собачого притулку
  • 2014 — «Пляж» (Фільми: №1 «Підкидьок», №12 «Заручники хвилі») — Посвалюк
  • 2014 — «Київський торт» — продавець
  • 2014 — «Давай поцілуємось» — Діма
  • 2014 — «Все повернеться» — прокурор
  • 2015 — «Остання електричка» — діловод
  • 2016 — «Слуга народу 2» — Цісик, губернатор Харківської області
  • 2016 — «Слідчий Тихонов» (Фільм 1 «Візит до Мінотавру») — Моня Садомський
  • 2016 — «Майор і магія» — Ігор Ілліч, директор банку
  • 2016 — «Недотуркані» — Іван Демидович Хабарчук
  • 2017 — «Рятівники Алупки»
  • 2017 — «Слуга народу 2. Від любові до імпічменту» — Цісик, губернатор Харківської області
  • 2017 — «Невиправні» — Михайло Щука
  • 2018 — «Пес-4» (16 серія «Ліки від здоров'я») — Семен Слуцький, лаборант Ковальчука
  • 2018 — «Голос із минулого» — Матвій, однокласник Олексія, господар ресторану
  • 2019 — 2021 — «Папік» — Петро Євгенович Шундріка, олігарх
  • 2021 — «Папік-2» — Петро Євгенович Шундріка, олігарх

Робота в театрі ред.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.
Київський драматичного театру «Браво»
Київський академічний Молодий театр
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Київський академічний драматичний театр на Подолі

Нагороди і визнання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 121/2020 Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва. Процитовано 8 березня 2020. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  2. ↑ У Києві пройде марафон вистав режисера Віталія Малахова… [Архівовано 8 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (26 січня 2018). #преведмедвед (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 24 липня 2018.
  4. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (3 липня 2018). «Ведмедик» в берлозі на Подолі (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  5. ↑ Вистава DreamWorks: як втрата близької людини дає поштовх переосмислити, чи ти щасливий. Архів оригіналу за 18 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
  6. ↑ Дмитро ЛЕВИЦЬКИЙ (11 січня 2019). Сезон полювання на «зайців» відкрито (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 14 січня 2019.
  7. ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (13 червня 2019). Епатаж для Булгакова. У Театрі на Подолі тривають останні репетиції «Зойчиної квартири» (укр.). «День» №103. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 16 червня 2019.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Максимюк_Максим_Володимирович&oldid=42268029