Майкопський відділ
Майкопський відділ — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії й Кубано-Чорноморської області РРФСР, яка існувала у 1869–1924 роках. Адміністративний центр — місто Майкоп.
| Майкопський відділ | ||||
 Герб | ||||
 | ||||
| Центр | Майкоп | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | 1869 | |||
| Площа | 14 613,6 | |||
| Населення | 283 117[1] осіб (1897) | |||
Географія
ред.Відділ займав південну частину Кубанської області, через Головний Кавказький хребет межував з Чорноморською губернією.
На території колишнього Майкопського відділу нині розміщується більша частина республіки Адигея, а також частини Бєлорєченського, Апшеронського та Мостовського районів Краснодарського краю.
Історія
ред.- Утворений 1869 року як Майкопський повіт у складі Кубанської області.
- 27 січня 1876 року частина території повіту була виділена до новоутворених Закубанського та Кавказького повітів.
- З 1888 року — Майкопський відділ.
- Після встановлення радянської влади на Кубані у березні 1920 року Майкопський відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області.
- 27 липня 1922 року за рахунок частини території Майкопського та Краснодарського відділів, населеної адигейцями, була утворена Черкеська (Адигейська) автономна область з центром у місті Краснодар.
- 2 червня 1924 року була ліквідована Кубано-Чорноморська область та всі відділи, що входили до неї. Більша частина території Майкопського відділу увійшла до складу Майкопського округу Південно-Східної області.
Адміністративний устрій
ред.Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило місто Майкоп і 18 волостей:
- Абадзехська,
- Апшеронська,
- Бєлорєченська,
- Бжедуховська,
- Велика
- Гіагінська,
- Губська,
- Гурійська,
- Дагестанська,
- Дондуковська,
- Майкопська,
- Новосвободна,
- Переправна,
- Псебайська,
- Пшехська,
- Рязанська,
- Хадиженська,
- Ярославська.
Населені пункти
ред.Найбільші населені пункти (населення[2], кінець XIX століття):
- станиця Бєлорєченська (6 792)
- станиця Воздвиженська (5 154)
- станиця Гіагінська
- станиця Костромська (5 802)
- станиця Кужорська (4 188)
- м. Майкоп (34 327[1])
- станиця Некрасовська (5 812)
- станиця Новолабинська (3 280)
- станиця Переправна (4 532)
- станиця Пшехська (3 319)
- станиця Ханська (5 500)
- станиця Ярославська (8 063)
Населення
ред.Національний склад відділу 1897 року:
| Національність | Чисельність[3], чол. |
Доля від усього населення, % |
|---|---|---|
| росіяни | 161 230 | 56,9 |
| українці | 88 588 | 31,3 |
| адигейці та черкеси | 13 892 | 4,9 |
| кабардинці | 5 851 | 2,1 |
| білоруси | 3 573 | 1,3 |
| інші | 9 983 | 3,5 |
| Разом: | 283 117 | 100,00 |
Розподіл населення за статевою ознакою[3]:
- чоловіки — 143 979 (50,9 %)
- жінки — 139 138 (49,1 %)
Примітки
ред.- ↑ а б Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 29 липня 2012.
- ↑ Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- ↑ а б Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р. Розподіл населення за рідною мовою та повітам Російської імперії. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 29 липня 2012.
Література
ред.- рос. дореф. Кубанская область. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1882 года. Сборникъ свѣдѣній о Кавказѣ, томъ VIII. Изданъ Кавказскимъ статистическимъ комитетомъ под редакціею редактора комитета, Н. Зейдлица. Тифлисъ. 1885
- Основні адміністративно-територіальні перетворення на Кубані (1793—1985 рр.) / Укл.: Азаренкова, Бондар, Вертишева. — Краснодар : Краснодарське кн. вид-во, 1986. — 394 с.
Посилання
ред.- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Карта Майкопського відділу [Архівовано 22 грудня 2011 у Wayback Machine.]