Мазінов Мансур Мустафаєвич
Мансур Мустафаевич Мазінов (25 вересня 1906, Гурзуф, Таврійська губернія — 11 березня 1983, Казахська РСР) — радянський військовий льотчик, учасник Другої світової війни. Перший кримськотатарський льотчик.
| Мансур Мустафаєвич Мазінов | |
|---|---|
 | |
| Народження |
25 вересня 1906 Гурзуф, Таврійська губернія |
| Смерть |
11 березня 1983 (76 років) Казахська РСР |
| Національність | кримський татарин |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Вид збройних сил |
 ВПС СРСР |
| Рід військ | транспортна авіація |
| Роки служби | 1941—1945 |
| Звання |
 Майор авіації |
| Війни / битви | Друга світова війна |
Біографія ред.
Мансур Мазінов народився в 1906 році в Гурзуфі. Кримський татарин. Його авіаційна кар'єра почалася в Сімферополі, коли в 1930 році він поступив на перший набір школи пілотів імені ЦВК Кримської АРСР. З 1932 року він вже сам навчав літати інших пілотів, працюючи інструктором в авіашколах Сімферополя, Ульяновська та Саратова[1].
Під час Німецько-радянської війни в 1941 році був призваний у Червону армію Сімферопольським міським військкоматом[2]. Був пілотом транспортної авіації, служив у 147-му авіаполку 1-ї повітряної армії. З лютого 1942 року перебував на передовій (Калінінський фронт). Здійснював польоти до партизанів в обложений Ленінград. Літав на літаках Р-5, УТ-2, По-2[3].
Мазінов був двічі нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни II ступеня, медалями «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»[2], «За взяття Кенігсберга»[4].
Завершив війну у званні капітана на посаді заступника командира авіаескадрильї 142-го транспортного авіаційного Істенбурзького полку.
Після закінчення війни Мазінов служив У Старобільській школі пілотів, а потім в 1952 році очолив аеродром в Павлодарі, Казахська РСР. Дослужився до майора[4].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Маргарита Небольсина. Война… Судьбы… Память… Песни…. — Казань : Idel-Press, 2015. — С. 216. — ISBN 9785852477965.
- ↑ а б Мазинов Мансур Мустофаевич 1906 г.р. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 11 квітня 2021.
- ↑ Асан Хуршутов (29 квітня 2015). Мансур Мазинов окончил войну кавалером трёх орденов. milli-firka.org. Милли Фирка. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 22 вересня 2020.
- ↑ а б Софу, М. Связь поколений: [О судьбе летчика Мансура Мазинова] / М. Софу // Голос Крыма. — 2000. — 5 мая. — С. 5.