Маданг (провінція)

провінція Папуа Нової Гвінеї

Координати: 5°10′ пд. ш. 145°20′ сх. д. / 5.167° пд. ш. 145.333° сх. д. / -5.167; 145.333

Прові́нція Маданг (англ. Madang Province, ток-пісін Madang Provins) — провінція Папуа Нової Гвінеї. Адміністративний центр — місто Маданг (29 339 осіб — дані за 2013).

Провінція Маданг

Madang Provins

Flag of Madang.svg
Прапор
Лагуна в околицях міста Мадангу
Лагуна в околицях міста Мадангу
'Адмін. центр' Маданг
Країна Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея
Регіон Момасе
Межує з: сусідні адмінодиниці
Моробе, Східний Гайлендс, Сімбу, Дживака, Західний Гайлендс, Східний Сепік, Енга ?
Райони Боґіа, Маданг,
Мідл-Раму, Раї-Кост,
Сумкар, Усіно-Бунді
Офіційна мова ток-пісін, англійська
Населення
 - повне 493 906 (4-те) 2011 [1]
 - густота 17,10 осіб/км²
Площа
 - повна 28 886 км² (7-ме)
 - ширина 160 км
 - довжина 300 км
 - широта -5.166667°
 - довгота 145.333333°
Висота
 - максимальна 4509 м
(гора Вільгельм)
Часовий пояс UTC+10
Губернатор Ям Кас (2012-)
Код ISO 3166-2 PG-MPM
Провінція Маданг на мапі Папуа Нової Гвінеї

Провінція Маданг на мапі Папуа Нової Гвінеї
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Маданг

ІсторіяРедагувати

Перші люди, ймовірно, з'явилися на острові Нова Гвінея близько 50 000 років тому, хоча наукового підтвердження цьому факту немає. При проведенні археологічних розкопок поблизу сучасного поселення Сімбаї, вчені знайшли свідчення людських поселень, вік яких становить 12 — 15 тисяч років. Близько 6-ти тисяч років тому в регіоні оселилися вихідці із острова Тайвань, які дісталися до Нової Гвінеї морським шляхом. Цей факт залишив помітний слід в розмаїтті австронезійських мов.

Представники папуаських племен ябоб (Yabob) і білбіл (Bilbil), з острова Каркар, здавна користувалися каное для торгівлі своїми гончарними виробами із жителями західної частини сучасної провінції Моробе.

Вперше, з 20 вересня 1871 по 24 грудня 1872 року, узбережжі Маданг було детально досліджено відомим етнографом і мандрівником, вихідцем із старого українського козацького роду, Миколою Миколайовичем Миклухо-Маклаєм. Східна частина морського узбережжя провінції до цього часу зберегла назву — Берег Маклая.[2] У 1884 році в регіоні з'явилися перші німецькі колоністи, які торгували з місцевими жителями або ж влаштовували плантації, на яких вирощували каву, тютюн та бавовну. В кінці XIX — на початку XX століть у Маданзі оселилися християнські місіонери.

У 1914 році німецькі території на Новій Гвінеї перейшов під контроль Австралії, яка з 1921 року керувала ним як частиною підопічної території за мандатом Ліги Націй. У роки Другої світової війни на території провінції велися тяжкі бої австралійських та американських військ з військами Японії. До 1945 року японські війська були повністю розгромлені.

З 1975 року Маданг стає частиною незалежної держави Папуа Нової Гвінеї.

ГеографіяРедагувати

 
Морський пляж в провінції Маданґ
 
Мапа частини провінції Маданг із зображенням рифів, поселень, місій, доріг, 1936 рік

Провінція розташована в північній частині країни. На півночі — північному сході омивається водами Тихого океану, в тому числі морем Бісмарка. На південному сході межує із провінцією Моробе, на півдні — із провінціями Східний Гайлендс та Сімбу, на південному заході — із провінціями Дживака, Західний Гайлендс та Енґа; на заході межує із провінцією Східний Сепік.

Основна частина провінції розташована на острові Нова Гвінея і простягнулася із заходу на схід майже на 300 км, а з півночі на південь — на 160 км. Крім того, до її складу входять численні прибережні острови (в основному вулканічного походження), в тому числі чотири великих: Багабаг[en], Каркар та Лонґ-Айленд[en] та Манам[en]. Площа провінції становить 28 886 км² (7-ме місце)[3].

Найбільшою річкою, що протікає землями провінції, є річка Раму (640 км), яка тече із південного сходу на північний захід і північ, через усю її територію і впадає у море Бісмарка. Інші, відносно великі річки: Соґерам, права притока Раму, Ґоґол і Малас.

Центральна і північно-західна частина провінції (долина річки Раму та її приток) є рівнинною, із середніми висотами до 100 м (місцями до 200 м). Значну площу рівнин займають болота.

На півдні лежить хребет Бісмарка з висотами, які сягають понад 4000 метрів. Найвищою вершиною, яка розташована на стику провінцій Сімбу, Західний Гайлендс та Маданг, є гора Вільгельм (4509 м), яка є також найвищим піком в Папуа Новій Гвінеї.[4] Крім того, на південному сході, долина річки Раму відокремлює від гір Бісмарка хребет Фіністерре, який лежить на південному сході провінції, висота якого сягає 4000 м. В північно-східній частині провінції, на морському узбережжі лежить хребет Адальберт[en] з висотами в 1500–1600 м.

Схили гір і прилеглі райони вкриті густими тропічними лісами, у той час як прибережні рівнини є відкритим і усіяні пальмами.

Провінція Маданг отримує достатню кількість опадів (в середньому 3200 мм в рік). Основна кількість дощів випадає з листопада по червень.

Берегова лінія Мадангу лежить уздовж геологічної лінії розлому, тому ця зона є надзвичайно сейсмічно активною. Прибережні острови, що входять до складу провінції, мають, як правило, вулканічне походження. На них досі реєструється вулканічна активність, що супроводжується вулканічними виверженнями.[5]

НаселенняРедагувати

За результатами перепису населення у 2000 році чисельність жителів становила 365 106 осіб, що відповідало 3-му місцю серед провінцій країни. За переписом 2011 року населення провінції становило 493 906 осіб, що відповідало 4-му місцю серед всіх провінцій країни.

Таблиця демографії
(Джерело : [3][6])
1980199020002011
211 069253 195365 106493 906

ЕкономікаРедагувати

Основу місцевої економіки складає сільське господарство. Тут перш за все переважає виробництво какао, копри, вирощування ванілі,[5] а також ямсу, таро, батату. По берегах річки Раму, особливо в нижній її течії переважає вирощування сагової пальми. В гірських районах і на узбережжі ростуть розкішні фруктові сади. У той же час розвивається промисловий сектор і сектор послуг. Клімат морського узбережжя, екзотична фауна і флора, неповторні краєвиди, привабливі піщані пляжі сприяють розвитку туризму. Прибережні води з численними кораловими колоніями, багатим підводним рослинним і тваринним світом є важливою передумовою для розвитку дайвінгу.[5]

Адміністративний поділРедагувати

Територія провінції розділена на шість районів. Кожен район має кілька одиниць місцевого самоврядування (LLG).[7] Для зручності виконання перепису, використовується поділ на відділення в кордонах тих же одиниць місцевого самоврядування.[8]

Район[9] Адміністративний
центр
Назва LLG[10]
Боґіа Боґіа Алмамі (сільська)
Ябу (сільська)
Явар (сільська)
Маданг Маданг Амбеноб (сільська)
Маданг (міська)
Трансгогол (сільська)
Мідл-Раму Сімбаї Арабака (сільська)
Йосепгстаал (сільська)
Сімбаї (сільська)
Раї-Кост Раї-Кост Астролябе Бай (сільська)
Наго Рава (сільська)
Сайдор (сільська)
Сумкар Каркар Каркар (сільська)
Сумґілбар (сільська)
Усіно-Бунді Усіно Бунді (сільська)
Усіно (сільська)

ПриміткиРедагувати

  1. Перепис населення в Папуа Новій Гвінеї (2011) Geohive
  2. «Берег Маклая» (Maclay Coast, Papua New Guinea) на мапі Google (англ.)
  3. а б Перепис населення Папуа Нової Гвінеї — (2011) City Population
  4. Папуа Нова Гвінея. Географія[недоступне посилання з червня 2019]. Процитовано 29-05-2012
  5. а б в Madang Province (англійською). PNG Holidays. Архів оригіналу за 21-04-2012. Процитовано 31-05-2012. 
  6. Перепис населення Папуа Нової Гвінеї (Png Nso)
  7. Local Level Government (LLG) — одиниця місцевого самоврядування.
  8. National Statistical Office of Papua New Guinea
  9. Райони Папуа Нової Гвінеї (англ.)
  10. LLG Names List. WESTERN PROVINCE. Архів оригіналу за 29 вересень 2007. Процитовано 2 червень 2012. 

ПосиланняРедагувати