Магнетоплюмбіт
Магнетоплюмбі́т (рос. магнетоплюмбит; англ. magnetoplumbite; нім. Magnetoplumbit m) — мінерал, оксид свинцю, манґану та заліза.
Магнетоплюмбіт | |
---|---|
![]() | |
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Хімічна формула | PbFe³⁺₁₂O₁₉ |
Nickel-Strunz 10 | 4.CC.45 |
Ідентифікація | |
Колір | чорний, сіро-чорний |
Сингонія | гексагональна |
Спайність | досконала |
Твердість | 6,5 |
Колір риси | темно-коричнева |
Питома вага | 5,517 |
Інші характеристики | |
Названо на честь |
свинець[2], Магнетизм |
![]() |
Загальний описРедагувати
Хімічна формула: 1. За Є. Лазаренком: PbFe12O19. 2. За К.Фреєм: Pb(Mn, Fe)6O10.
Склад у % (з родов. Лонґбан): PbO — 20,02; Fe2O3 — 52,22.
Домішки: Mn2O3, TiO2, MnO, Al2O3.
Сингонія гексагональна.
Вид дигексагонально-дипірамідальний.
Густина 5,517.
Твердість 6,5.
Спайність досконала. Кристали гостропірамідальні.
Колір чорний, сіро-чорний.
Риса темно-коричнева. Сильно магнітний.
В районі Лангбан (Швеція) зустрічається з марганцевистим біотитом. Названий за магнітними властивостями і вмістом свинцю (G. Aminoff, 1925).
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Магнетоплюмбіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Магнетоплюмбіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.