Відкрити головне меню

Палац Ліхтенштейн заміський бароковий палац династії Ліхтенштейнів. Розміщений у 9 віденському районі Альзерґрунд. Поміж палацом і літнім палацом Бельведер розбитий парк, який з початку 2012 відкритий для відвідування. Частина приватного зібрання князів Ліхтенштейнів розміщені у картинній галереї палацу.

Палац Ліхтенштейн
Liechtenstein Palais Wien3.jpg

48°13′21″ пн. ш. 16°21′33″ сх. д. / 48.22250000002777170° пн. ш. 16.35940000002777950° сх. д. / 48.22250000002777170; 16.35940000002777950Координати: 48°13′21″ пн. ш. 16°21′33″ сх. д. / 48.22250000002777170° пн. ш. 16.35940000002777950° сх. д. / 48.22250000002777170; 16.35940000002777950
Тип палац і культурна власність[1]
Статус спадщини Пам'ятка культурної спадщини захищена правом[d][1]
Країна

Австрія Австрія

Розташування Альзерґрунд[1][2]
Архітектурний стиль бароко
Архітектор Domenico Egidio Rossi[d]
Засновано 1688
Адреса Fürstengasse 1[1]
Палац Ліхтенштейн. Карта розташування: Австрія
Палац Ліхтенштейн
Палац Ліхтенштейн (Австрія)

Палац Ліхтенштейн у Вікісховищі?
Палац Ліхтенштейн. Худ. Каналетто. 1760
Палацовий сад
Бібліотека

Зміст

ІсторіяРедагувати

Князь Ганс Адам I фон Ліхтенштейн купив у графа Ауерсперга 1687 сад на передмісті Відня Россау[3]. У південній частині ділянки він вирішив закласти палац, у північній броварню, селище Ліхтеншталь[4]. Він оголосив 1688 конкурс на проект палацу. У ньому брали участь Йоган Фішер фон Ерлах, Доменіко Россі, Доменіко Мартінеллі, чий проект 1692 затвердив князь. Будівництво вартістю понад 50.000 гульденів 1700 завершили. Оздобленням у 1710-х роках серед інших займався художник з Італії Андреа Поццо. Бароковий сад переробили 1820 у класицистичному стилі.

У палаці впродовж 1805-1938 років розміщувалась сімейна колекція династії Ліхтенштейнів, що була відкрита для відвідування. На час війни колекцію перевезли до нейтрального Ліхтенштейну. Впродовж 1960-х і 1970-х років палац Ліхтенштейнів здавався в оренду для мистецьких виставок. З 26 квітня 1979 тут розміщувались збірки музею "20er Haus", який переїхав 2001 до нової будівлі.

З 29 березня 2004 по кінець 2011 тут розміщувалась експозиція Музею Ліхтенштейнів з 1600 картин, скульптур, що відтворює 5 віків історії мистецтв. Її відвідувало за рік до 300.000 екскурсантів. Це одна з найбільших приватних збірок, чия основна частина зберігається у замку Вадуц і належить фонду князів Ліхтенштейну[5] (нім. Stiftung Fürst Liechtenstein). Колекція є одним з найбільших і найбільш цінних приватних колекцій творів мистецтва в світі, чия основна база в Вадуці (Ліхтенштейн) є. Як палацу, так само є колекція належить принца Ліхтенштейну фонду.

15 листопада 2011 було оголошено, що з січня 2012 припиняється відвідування палацу Ліхтенштейн, його регулярна робота як музею, а назва Музей Ліхтенштейнів більше не використовуватиметься. Експозиція буде доступною для груп з 2013 лише в "Ніч музеїв".[6] У будівлі розміщуватиметься дирекція Energy Exchange Austria[7]

ДжерелаРедагувати

  • Helmuth Furch: Herr Meister Ambrosius Ferrethi, Heiligenkreuzer Untertan und Richter in Steinbruch an der Leitha. Gartenpalast Liechtenstein. In: Mitteilungen des Museums- und Kulturverein Kaisersteinbruch. Nr. 38, 1995, S. 43–45. (нім.)
  • Bruno Grimschitz: Wiener Barockpaläste, Der Gartenpalast Liechtenstein in der Roßau. Wiener Verlag 1947, S. 6ff. (нім.)
  • Johann Kräftner, Gottfried Knapp (Hrsg.): Liechtenstein Museum. Ein Haus für die Künste. Das Gartenpalais in der Rossau. Prestel, Wien 2004, ISBN 3-7913-3138-8. (нім.)
  • Alfred Wolf: Alsergrund-Chronik. Von der Römerzeit bis zum Ende der Monarchie. Wolf, Wien 1981, ISBN 3-900447-00-4. (нім.)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

Див. такожРедагувати