Відкрити головне меню

Лівенцев Валентин Борисович (25 березня 1914, Горлівка, Російська імперія — 14 вересня 1989, Сєверодвінськ, РРФСР) — радянський футболіст, нападник.

Ф
Лівенцев Валентин
Valentin Livincev.jpeg
Особові дані
Повне ім'я Лівенцев Валентин Борисович
Народження 25 березня 1914(1914-03-25)
  Горлівка, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть 14 вересня 1989(1989-09-14) (75 років)
 
Зріст 172 см
Громадянство Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська РСР
Позиція захисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)

1934—1936
1936—1937
1937—1941
1945—1948
1949—1954
СРСР «Динамо» (Горлівка)
СРСР «Спартак» (Харків)
СРСР «Спартак» (Москва)
СРСР «Трактор» (Сталінград)
СРСР «Шахтар» (Сталіно)
СРСР «Металург» (Жданов)

11 (5)
4 (1)
77 (23)
52 (4)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1949—1954 СРСР «Металург» (Жданов)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

Кар'єраРедагувати

Вихованець горлівського футболу. Грати почав під керівництвом свого батька Бориса, котрий виступав за горлівскую команду. Почав з дворового футболу, а потім виступав за юнацьку команду Машзаводу. Пізніше опинився в команді місцевого «Динамо». У 1933 році входив до складу збірної Сталінської області.

У наступному році став виступати за харківську команду «Спартак». Вже в 1935 році він разом зі старшим братом Леонідом, який також грав за «Спартак», виступає за збірну Харкова.

З жовтня 1936 року виступає за московський «Спартак», якому допомагає стати чемпіоном осінньої першості країни. Початок сезону 1937 склався для Валентина невдало. В одному з матчів з московським «Локомотивом», півзахисник залізничників Олексій Столяров завдав йому травми. Поки він лікувався, його лівий край міцно зайняв Микола Жигалін.

Валентин, не бачачи перспектив у московському «Спартаку», відправляє телеграму до Сталінграду, з проханням взяти його в команду «Трактор», де було багато вихованців горлівського футболу. Так він потрапляє в «Трактор», де в сезоні 1937 його використовують на правому фланзі атаки, так як лівим крайнім грав Борис Терентьєв. Валентин стає основним гравцем «Трактора», за який виступає на правому краю атаки до початку війни.

Після початку війни повернувся у рідну Горлівку. У липні 1942 році отримав наказ від окупаційної влади створити футбольну команду. До її складу також війшли Борис Терентьєв, Іван Тяжлов та брати Усови. Перший матч проти команди німецької військової частини, горлівчани програли. Але у другоми перемогли з рахунком 3:1. Після матчу розлючені німці побили переможців, Борис Терентьєв помер від побоїв[1].

Після війни виступає на позиції лівого крайнього нападника за команду «Стахановець», яка пізніше була перейменована в «Шахтар». Наприкінці 1948 року в Сталіно приїхав представник заводу «Азовсталь» і просив знайти тренера для заводської команди. Він пообіцяв надати квартиру в Жданові і Валентин Лівенцев дав згоду. У жданівській «Металурзі» був граючим тренером. У 1949 році «Металург» виграв першість і кубок міста, а також посів друге місце в зоні на першість України.

По закінченню роботи в «Металурзі», став тренувати спочатку юнаків ДСО «Будівельник», а коли восени 1956 року ДСО «Будівельник» було скасовано, почав тренувати дітей. Мав першу суддівську категорію. У 1961 році входив до міської тренерської ради. В подальшому працював на стадіоні «Локомотив».

Помер від інсульту в Сєверодвінську, де гостював у дочки[2]. Похований в Маріуполі. З 1990 року в Маріуполі проводиться дитячий футбольний турнір пам'яті Валентина Ливенцева[3][4].

СтатистикаРедагувати

Команда Сезон Чемпіонат Кубок Всього
Рівень Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
  Спартак (Харків) 1936 (в) III 5 1 2 0 7 1
1936 (о) III 6 4 0 0 6 4
Всього 11 5 2 0 13 5
  Спартак (Москва) 1936 (о) I 4 1 0 0 4 1
  Трактор (Сталінград) 1937 IV 10 4 0 0 10 4
1938 I 21 5 0 0 21 5
1939 I 19 7 1 2 20 9
1940 I 21 4 21 4
1941 I 6 3 6 3
Всього 77 23 1 2 78 25
  Шахтар (Сталіно) 1944 1 0 1 0
1945 II 2 1 0 0 2 1
1946 II 19 2 19 2
1947 II 9 2 5 0 14 2
1948 II 14 5 14 5
Всього 44 10 6 0 50 10
Всього 136 39 9 2 145 41

ДосягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Андреев В. Д., Кошель В. Д., Савелов Р. Д., Толстопятов А. Ф., Полуничев П. В., Фёдоров В. Н. Летопись областного футбола. Царицын. Сталинград. Волгоград. 1909—1962. — 2000. — Т. 1. — 238 с. — 250 екз.
  • Нисенбойм Э., Расинский В. Спартак Москва. Официальная история 1922—2002. — Москва: МС Медиа, 2002. — С. 689. — 870 с. — ISBN 5-902215-01-3.
  • Газета «Железнодорожник Донбасса» № 220 (8706)…223 (8709) за 12…15 ноября 1985 г.
  • Попов А. Футбол Валентина Ливенцева. (рус.) // Газета «Северный рабочий». 2006. № 4. — Сєверодвінськ, 2006.

ПосиланняРедагувати