Лютеранська Церква — Синод Міссурі

Лютеранська церква - Міссурійський синод (LCMS, ЛЦМС) - заснована в 1847 р. в штаті Міссурі, восьма за величиною протестантська деномінація в Сполучених Штатах Америки, і друга за величиною лютеранська церква в США після Американської Лютеранської церкви. Налічує 2,4 мільйона віруючих об'єднаних в 35 округів. На відміну від більшості лютеранських церков не має єпископального управління. Очолюється президентом.

Сучасний(з 2012 року) логотип Миссурійського синоду

Короткий описРедагувати

Помірно-консервативна лютеранська деномінація, заснована німецькими іммігрантами. Антинімецькі настрої часів Першої світової війни змусили американізувати імідж церкви, відмовитися від залишку служб на німецькій мові. У сповіданні деномінації присутні переконання, що тільки пост пастора встановлений Богом, тоді як решта посад в церкві - це мирські інститути і, відповідно, їх можуть займати жінки. Жінкам дозволяється проповідувати на регулярних зборах поклоніння. Соціологічне опитування показало, що приблизно тисяча священнослужителів ЛЦМС підтримує думку про те, що Біблія не заперечує проти рукоположення жінок [1]. Церква відкидає гомосексуальні шлюби і аборти.

ПрезидентыРедагувати

 
Метью Харрісон — діючий президент Синоду

Освітні установиРедагувати

Церква має велику мережу освітніх установ, в яку входять:

ПоширенняРедагувати

Переважна більшість послідовників Лютеранської церкви - Миссурийский синод живе в США, де їх число становить 2,6 млн. чоловік. Вони переважно сконцентровані в штатах Іллінойс (296 тис.), Мічиган (250 тис.), Вісконсин (249 тис.), Міннесота (216 тис.), Міссурі (146 тис.), Каліфорнія (144 тис.), Техас (134 тис.), Айова (124 тис.), Небраска (115 тис.), Індіана (110 тис.), Нью-Йорк (91 тис.), Огайо (83 тис.), Флорида (68 тис.) і Канзас ( 63 тис.). Крім того, Лютеранська Церква - Синод Міссурі веде місіонерську діяльність в Канаді, Аргентині, Бразилії, Венесуелі, Мексиці, Панамі, Парагваї, Уругваї, Чилі, Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Данії, Франції, Україні, Гонконзі, Індії, Південної Кореї, Лівані та інших країнах Близького Сходу, в Таїланді, на Тайвані, Філіппінах, в Шрі-Ланці, Японії, Ботсвані, Гані, Ліберії, Нігерії, Сьєрра-Леоне, Того, Австралії, Новій Зеландії, Папуа - Новій Гвінеї [2]. Останнім часом Німецька євангелічно-лютеранська церква України почала зміцнювати відносини з Лютеранською Церквою — Синод Міссурі і її партнерами, такими як Лютеранська церква Канади [3].

ДжерелаРедагувати

  1. Чи може жінка стати пастором? Християнка. Архів оригіналу за 20 грудень 2008. Процитовано 2 квітень 2018. 
  2. [http://etnolog.ru/religion.php?id=196 Энциклопедия народов мира. Лютеранская церковь — Миссурийский синод
  3. НЕЛЦУ подписала соглашение с тремя лютеранскими Церквями
  4. Lutheran Church-Missouri Synod (LCMS). American Denomination Profles. Association of Religion Data Archives. Процитовано April 16, 2014. 
  5. Baepler, 113, 167, 217
  6. Isenhower, Joe (October 27, 2015). LCMS congregations report statistics for 2014. The Lutheran Church—Missouri Synod News and Information. Процитовано January 30, 2018. 
  7. (Commentary) Annual statistical reporting: beyond the numbers. The Lutheran Church—Missouri Synod News and Information. November 28, 2016. Процитовано January 30, 2018. 
  8. LCMS statistics for 2016: membership down, contributions up. The Lutheran Church—Missouri Synod News and Information. November 2, 2017. Процитовано January 30, 2018.