Лю́бушки (босн. і хорв. Ljubuški, серб. Љубушки) — місто на півдні Боснії і Герцеговини, на території Західногерцеговинського кантону Федерації Боснії і Герцеговини, центр однойменної громади.

Місто
Любушки
Ljubuški/Љубушки

Panorama Ljubuški02130.JPGВид на місто

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 43°11′49″ пн. ш. 17°32′46″ сх. д.H G O

Країна Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Федерація Боснія і Герцеговина
Кантон Західногерцеговинський
Громада Любушки
Мер Невенко Барбарич (ХДС БіГ)[2]
Перша згадка 1444
Площа 4,36 км²
Висота центру 100  м
Населення 4 387[1]  (2013)
Густота населення 1006,19  осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+387)039
Поштовий індекс 88 320
Статистичний номер
населеного пункту
132241[3]
GeoNames 3196324
OSM 2528228 ·R (Любушки)
Офіційний сайт ljubuski.ba
Любушки. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Любушки
Любушки
Любушки (Боснія і Герцеговина)

Лежить на перехресті важливих шляхів сполучення з Мостаром (36 км), Макарською (55 км), Сплітом (120 км), Дубровником (130 км) і Сараєвом (170 км).

ІсторіяРедагувати

У письмових джерелах Любушки вперше згадується в 1444 році під назвою Любусса (лат. Lubussa). Назва ж «Ljubuški» буквально означає «Любуський». Любушки впали перед турецькими завойовниками, ймовірно, в 1472 році невдовзі після падіння Почителя. Турки зміцнили і розширили фортецю, добудували мури з бійницями, а поблизу твердині звели мечеть. Любушки, які в османську добу мали статус «кале» (фортеці), належали до 1718 року до Імотського каділука, а після цього самі стали місцем перебування кадії. У ті часи на місто часто нападали гайдуки з Примор'я та Далматинської Загори. Після Берлінського конгресу в Любушки 2 серпня 1878 року вступила австро-угорська армія на чолі з генералом Йовановичем. Під австро-угорським правлінням Любушки пережили значний економічний злет.

Перша світова війна принесла занепад, який продовжився і в Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців, коли багато любущан емігрувало в заморські країни. До адміністративної реформи Любушки були районним центром Мостарського округу, як і в часи Австро-Угорщини. Після адміністративної реорганізації місто опинилося у Приморській бановині. Цей час відзначався пожвавленням діяльності Хорватської селянської партії та її ватажка Степана Радича. У Бановині Хорватія Любушки були центром району (котару).

У квітні 1941 року, коли постала Незалежна Держава Хорватія, Любушки стали центром котару у великій жупі Хум. У самій війні в Любуському котарі жертв було небагато. Однак на початку 1945 р. і під час сумнозвісної «хресної дороги» після закінчення війни постраждали близько 2000 мирних жителів Любушки.

У проміжку з 1945 по 1990 рік Любушки перебували в комуністичній СФРЮ (яка спочатку називалася ФНРЮ). У політичному плані у місті придушувалася будь-яка свобода і національна самостійність.

У квітні 1992 року до Любушки докотилася нова війна. Авіація ЮНА бомбила місто та інші населені пункти. З'явилися перші цивільні жертви.

У місті було засновано штаб Хорватських оборонних сил (ХОС) — армії, яка боролася за Хорватію з кордоном на річці Дрині, Після розпуску ХОС у місті був штаб 4-ї бригади ім. Степана Радича Хорватської ради оборони. У Боснійській та Хорватській війнах у 1991—1995 рр. на полях боїв у Боснії і Герцеговині та Хорватії Любушки втратили п'ятдесят своїх мешканців.

НаселенняРедагувати

Чисельність і національний склад на підставі останніх переписів:

Любушки
рік перепису 2013[1] 1991[1] 1981[4] 1971[5]
хорвати невідомо 2 658 (63,31%) 2 164 (58,48%) 1 328 (47,36%)
босняки невідомо 1 174 (27,96%) 1 037 (28,02%) 1 308 (46,64%)
серби невідомо 53 (1,26%) 51 (1,37%) 88 (3,13%)
югослави невідомо 180 (4,28%) 413 (11,16%) 43 (1,53%)
інші та невизначені невідомо 133 (3,16%) 35 (0,94%) 37 (1,31%)
усього 4 387 (100,0%) 4 198 (100,0%) 3 700 (100,0%) 2 804 (100,0%)

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Naselje Ljubuški. nasbih.com. Процитовано 31. 8. 2015. 
  2. Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Ljubuški. izbori.ba. Процитовано 21.12. 2017. 
  3. Sistematski spisak općina i naselja. fzs.ba. Архів оригіналу за 9 травень 2016. Процитовано 21. 10. 2015. 
  4. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1981.. stat.gov.rs. Процитовано 21. 10. 2015. 
  5. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1971.. stat.gov.rs. Процитовано 21. 10. 2015. 

ПосиланняРедагувати