Відкрити головне меню
Вигляд на Любимівське городище

Любимівське пізньоскіфське городище — античне укріплене поселення (городище) скіфів що існувало з III ст до н.е. по III ст н.е. Існувало в пізній період історії скіфів. Поселення населяли осілі скіфи і оточували кам'яні стіни та глибокий рів. Населення займалося землеробством, скотарством, рибальством, ремеслами, вело торгівлю з грецькими колоніями, поселення проіснувало до вторгнення готів у III столітті[1][2].

Складається з акрополю та передмістя. Акрополь відділено від навколишньої місцевості глибоченними яругами та глибоким ровом з валом. Розкопками на великій площі досліджено не тільки територію акрополь, а й східну частину передмістя. У поселенні виявлена кам’яна забудова. Досліджено зольник, вимостки та численні господарські ями. Археологічний матеріал представлено ліпленим посудом, амфорами, сіроглиняним посудом ольвійського виробництва, червонолаковим дорогим посудом, бронзовими фібулами, монетами, залізними знаряддями та зброєю. На площі акрополю виявлено місце заселення часу Золотої орди або раннього періоду Кримського ханства що датоване 14-15 століттями.

Любимівське пізньоскіфське городище є пам’яткою археології національного значення. Знаходиться в межах села Любимівка, на високому березі Каховського водосховища. Згадується Д.В. Наришкіним ще в 1827 році. На протязі 19 століття обстежувалась О.П. Чирковим та В.І. Гошкевичем, а з 1972 року постійно обстежується М.П. Оленковським. Розкопки проводились у 1926-1929 рр. І.В. Фабриціус, в 1952 році експедицією ІА АН УССР, в 1972 р. В.Н. Даниленком, в 1978 р. В.М. Зубарем, в 1988-1990 рр. М.І. Абікуловою[3].

Координати - 46.8159, 33.55515[4]

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати