Відкрити головне меню

Львов Сергій Сергійович

український художник російського походження

Сергій Сергійович Львов (18 серпня 1930(19300818), СРСР — 11 серпня 1993, Україна) — художник-живописець ХХ століття.

Львов Сергій Сергійович
Народився 18 серпня 1930(1930-08-18)
Московська область, СРСР
Помер 11 серпня 1993(1993-08-11) (62 роки)
Тернопіль, Україна
Поховання Микулинецький цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність живопис
Alma mater Південноукраїнський педагогічний університет

ЖиттєписРедагувати

Сергій Львов народився 18 серпня 1930 року в селищі Леніно-Дачному Ленінського району Московської області (нині РФ). Упродовж 1949—1956 років відбував покарання як репресований у Східному Сибіру, Казахстані.

Від 1956 року жив у м. Тернополі. У 1971 році закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту (нині Південноукраїнський педагогічний університет).

Від 1957 року був учасником індивідуальних (Тернопіль, 1985—1987, 1990, 2000) та колективних (Київ, Львів, Москва (РФ), Тернопіль) виставок. Практикував монументальний та станковий живопис, такі жанри малярства як пейзаж і натюрморт.

За часів більшовицького режиму Львов Сергій Сергійович, як і Омелян Ярослав Максимович, Заслужений художник України, зазнав політичних репресій. У 1994 р. художній музей Тернопіля організував виставку творів художників-жертв репресій, на якій було представлено понад 40 робіт живопису і графіки.

Помер Сергій Львов 11 серпня 1993 року в Тернополі.

Творчий доробокРедагувати

  • 1961 — «Розповіді старого гуцула»;
  • 1965 — «Церква Різдва»;
  • 1968 — 170 графічних творів («У задумі»);
  • 1969 — «Червоні маки» (1969);
  • 1970-ті — «Сон», «В березовому лісі», «Чортків», «Старе дерево», «Одинокий будинок», «Хатина в горах», «Розмова», «Тернопільський парк. Набережна», «Село над Збручем», «Надзбручанське весілля», «Яблуні цвітуть»;
  • 1971 — «Хотинська фортеця», «Березовицький млин»;
  • 1972 — «Рани землі»;
  • 1975 — «Седнівські далі», «Архітектурні мотиви», «Село»;
  • 1978 — «Останній промінь»;
  • 1980-ті — «Бузок цвіте», «Золота осінь»;
  • 1986—1988 — монументальні розписи: «Тернопіль» (домобудівний комбінат), «450 років Тернополю»;
  • 1987 — «Шевченкові стежки. Седнів», «Останній сніг», «Зима в селі»;
  • 1989 — «Весняний пейзаж»;
  • 1990 — «Промінь надії».

Нині в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зберігаються 57 живописних робіт Сергія Львова.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Графіка. Декоративно-прикладне мистецтво: каталог музейної збірки. Ч. 2 / Терноп. обл. худож. музей; упоряд. О. М. Войтович [та ін.]; авт. вступ. ст. І. Дуда; за ред. І. М. Дуди. — Т. : Астон, 2008. — 144 с.
  • Дуда, І. Сергій Львов / І. Дуда // Тернопіль. — 1994. — № 2/3: Художники Тернопільщини. — С. 58: портр., іл.
  • Ліберний, О. У Тернополі жив нащадок Ярослава Мудрого / О. Ліберний // Свобода. — 1998. — 5 верес.
  • Ліберний, О. Він любив дарувати людям…: [вист. творів живописця С. Львова в обл. худож. музеї] / О. Ліберний // Свобода. — 1998. — 19 верес.
  • Савицький, Ю. Нащадок Ярослава Мудрого проживав у Тернополі?: [про худож. С. Львова] / Ю. Савицький // Тернопільська газета. — 2000. — 9 серп. — С. 4 : фотогр. — (Спадщина художника).
  • Ліберний, О. Серпень — місяць художника Львова / О. Ліберний // Свобода. — 2005. — 27 серп. — С. 5: фотогр. — (Пам'ять).
  • Митці Тернопільщини. Ч. 1. Образотворче мистецтво: бібліогр. покажч. / департамент культури, релігій та національностей Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка; уклад. В. Миськів; вступ. ст. І. Дуда ; кер. проекту та наук. ред. В. Вітенко; ред. Г. Жовтко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2015. — 496 с. — (Мистецька Тернопільщина).