Лукреція Мотт
Лукреція Коффін (англ. Lucretia Coffin; 1793-1880), у шлюбі Мотт (англ. Lucretia Mott) — американська феміністка, аболіціоністка, освітянка, проповідниця-квакерка та антивоєнна активістка. Одна з центральних фігур в американському фемрусі, блискуча ораторка Мотт виступала за рівність у шлюбі, включаючи права на власність і власні доходи, за полегшення процедури розлучення та збереження опіки над дітьми. Засновниця Філадельфійського жіночого товариства проти рабства, співорганізаторка Конференції в Сенека-Фоллс 1848 року.
| Лукреція Мотт | |
|---|---|
| Lucretia Mott | |
 | |
| Народилася |
3 січня 1793[1][2][…] Нантакет, Nantucket[d], Массачусетс, США[6] |
| Померла |
11 листопада 1880[1][2][…] (87 років) або 1880[4][5] Філадельфія, Пенсільванія, США ·пневмонія |
| Країна |
.svg){kind=small} США |
| Діяльність | активістка за права жінок, аболіціоністка, проповідник, антивоєнна активістка, вчителька, письменниця, суфражистка |
| Alma mater | Oakwood Friends Schoold |
| Знання мов | англійська[1] |
| Батько | Thomas Coffind |
| Мати | Anna Folgerd |
| Родичі | Anna Davis Hallowelld, Бенджамін Франклін і Mayhew Folgerd |
| Брати, сестри | Martha Coffin Wrightd |
| У шлюбі з | Джеймс Моттd |
| Діти (6) | Maria Mottd і Thomas Mottd[7] |
| Нагороди | |
| |
Біографія ред.
Народилася 3 січня 1793 року в Нантакет, штат Массачусетс, другою дитиною у сім'ї з 6 дітей. У 13 років батьки відіслали її у квакерську школу-інтернат у Міллбруці (штат Нью-Йорк), а після закінчення Лукреція залишилася в школі вчителькою. У школі вчителям-чоловікам платили утричі більше, ніж жінкам. В цей час Коффін зацікавилася ідеєю гендерної рівності.
10 квітня 1811 року одружилася з учителем Джеймсом Моттом і переїхала з ним до Філадельфії. У шлюбі народила шестеро дітей.
Як і інші квакери, Мотт виступала проти рабства. Квакери відмовилися використовувати тканини з бавовни, цукор з цукрової тростини і іншу продукцію, яку виготовляли за допомогою рабської праці. У 1821 році Лукреція Мотт стала квакерською священницею. За підтримки чоловіка вона багато їздила з проповідями і говорила з людьми не тільки про духовні цінності квакерів, але і необхідність боротьби суспільства з рабством.
У 1833 році її чоловік став співзасновником Американського товариства проти рабства, і Лукреція Мотт була єдиною жінкою на організаційній зустрічі Товариства у Філадельфії.
Незабаром Мотт, в свою чергу, заснувала Філадельфійського жіночого товариства проти рабства. Мотт часто читала проповіді в афроамериканських парафіях. Вона давала прихисток рабім-утікачам, жертвувала на благодійні цілі. Проте багато членів аболіціоністського руху були проти громадської діяльності жінок і особливо проти їх публічних виступів.
Лукреція Мотт брала участь у всіх трьох національних Конвенціях американських жінок проти рабства — у 1837, 1838 і 1839 роках; а в червні 1840-го була присутня на Всесвітній конвенції проти рабства в Лондоні. Проте попри те, що Мотт і ще п'ять учасниць мали статус делегаток, перш ніж конференція розпочалася, чоловіки проголосували за виключення жінок з числа спікерів, і навіть сидіти вони повинні були в окремій зоні залу. Хоча частина делегатів протестувала проти цього рішення.
Натхненна активними дебатами в Англії і Шотландії Мотт повернулася в США. Вона продовжувала активні публічні виступи і лекції, в тому числі в Нью-Йорку і Бостоні, а також на кілька тижнів вирушила в південні штати, домовившись зустрітися з плантаторами-рабовласниками для обговорення моральної сторони рабства. Лукреція Мотт удостоїлася особистої зустрічі з президентом Джоном Тайлером. Як захисниця жіночої рівноправності Лукреція зі своїми прихильницями виступали за рівність у шлюбі, включаючи права на власність і власні доходи, за полегшення процедури розлучення та збереження опіки над дітьми. В 1848 році Мотт сприяла організації знакової Конференції в Сенека-Фоллс, на якій обговорювались права жінок та було підписано Декларацію переконань.
Після Громадянської війни Мотт стала першою президенткою Американської асоціації за рівні права, але вийшла з організації у 1868 році. У 1849 році була опублікована одна з проповідей Мотт «Sermon to the Medical Students», але зазвичай вона не записувала своїх проповідей і промов. Проте її ораторське мистецтво зробило Мотт однією з найважливіших фігур серед аболіціоністів і реформаторів.
Коли у 1865 році рабство було скасоване, Мотт виступила за надання афроамериканцям права голосу. Вона також залишалася центральною фігурою в американському фемрусі аж до своєї смерті у 87 років. Будучи пацифісткою, Мотт виступала проти війни з Мексикою, а згодом і проти Громадянської війни. У 1866 році за її участі був створений Всесвітній мирний союз.
Лукреція Мотт померла від пневмонії 11 листопада 1880 року, у своєму будинку в Челтенемі, штат Пенсільванія. Її пам'ять була увічнена скульптурою Аделаїди Джонсон, відкритої в Капітолії в 1921 році.
У 1983-му році посмертно внесена в Національну залу слави жінок.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Notable Women of Pennsylvania — University of Pennsylvania Press, 1942. — doi:10.9783/9781512814477
- ↑ https://en.wikisource.org/wiki/Woman_of_the_Century/Lucretia_Mott
- ↑ Geni.com — 2006.
Посилання ред.
- About Lucretia Coffin Mott [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], Lucretia Coffin Mott Chronology
- Lucretia Mott [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], Women's Rights, National Historical Park, New York, National Park Service
- Lucretia Mott Biography [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], Civil Rights Activist, Women's Rights Activist (1793—1880), biography.com
- Lucretia Mott [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], history.com
- The Lucretia Mott Papers [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Lucretia Mott's biography from the Smithsonian [Архівовано 23 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Biography on the National Women's Hall of Fame site [Архівовано 23 серпня 2002 у Wayback Machine.]
- The Liberator Files [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.], Items concerning Lucretia Mott from Horace Seldon's collection and summary of research of William Lloyd Garrison's The Liberator original copies at the Boston Public Library, Boston, Massachusetts.