Луковиця (Чагорська сільська громада)
Лу́ковиця — село в Україні, у Чагорській сільській громаді Чернівецького району (до 2020 р. у Глибоцькому районі) Чернівецької області.
село Луковиця | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Чернівецька область | ||||
Район | Чернівецький район | ||||
Тер. громада | Чагорська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA73060590030029974 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 1412 | ||||
Поштовий індекс | 60416 | ||||
Телефонний код | +380 3734 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°12′1″ пн. ш. 26°3′54″ сх. д. / 48.20028° пн. ш. 26.06500° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
210 м | ||||
Відстань до обласного центру |
15 км | ||||
Місцева влада | |||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Географія
ред.Розташоване на річці Кордуні — притоці Пруту за 40 кілометрів від районного центру, за 10 кілометрів від залізничної станції Чернівці-Південна. Сільраді підпорядковане с. Кут.
Історія
ред.Вперше село згадується в грамоті 1488 року.
Населення
ред.Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[1]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 963 | 66,74 % |
росіяни | 278 | 19,27 % |
румуни | 163 | 11,30 % |
євреї | 26 | 1,80 % |
німці | 7 | 0,49 % |
чехи, словаки | 4 | 0,28 % |
поляки | 2 | 0,14 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[1]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1327 | 91,96 % |
румунська | 72 | 4,99 % |
їдиш | 26 | 1,80 % |
німецька | 7 | 0,49 % |
російська | 4 | 0,28 % |
чеська, словацька | 4 | 0,28 % |
польська | 3 | 0,21 % |
Пам'ятки
ред.У селі зберігається архітектурна пам'ятка ХУІІІ століття — Церква на честь святого великомученика Димитрія (дер.).
Відомі люди
ред.В Луковиці тривалий час учителював відомий український письменник Д. Я. Макогон. Тут пройшли дитячі роки його дочки — української радянської письменниці Ірини Вільде. В 1953 році вийшла збірка її творів «Нова Луковиця».
- Сафрюк Віктор Васильович — Воїн-інтернаціоналіст, снайпер-стрілець. Кавалер ордена Червоної Зірки. Народився 07.02.1965 р., у с. Луковиця Глибоцького району. Закінчив Чернівецьке ПТУ № 4. Служив в Афганістані у військовій частині 51884. Загинув 17.08.1984 р. у районі кишлаку Бульгуні, провінція Парван. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у с. Луковиця.
- Пислар Олександр Олександрович — старщтй сержант Збройних сил України, розвідник, повний кавалер ордена «За мужність».
Примітки
ред.- ↑ а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 24 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
Джерела
ред.- Історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область. — Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії (УРЕ) АН УРСР, — 1969. — С. 214—215.
Посилання
ред.- Погода в селі Луковиця [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |