Лохіно
Ло́хіно́[1] (рос. Лохино) — село в Одинцовському районі Московської області Російської Федерації.
| село Лохіно | |
|---|---|
| Лохино | |
| |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область |
| Муніципальний район | Одинцовський муніципальний район |
| Поселення | Одинцовська міська рада |
| Код ЗКАТУ: | 46241837002 |
| Код ЗКТМО: | 46641101151 |
| Основні дані | |
| Поштовий індекс | 143005 |
| Телефонний код | +7 495 і 499 |
| Географічні координати: | 55°41′39″ пн. ш. 37°19′12″ сх. д. / 55.69416666669477678° пн. ш. 37.32000000002777540° сх. д.Координати: 55°41′39″ пн. ш. 37°19′12″ сх. д. / 55.69416666669477678° пн. ш. 37.32000000002777540° сх. д. |
| Мапа | |
  Лохіно | |
|
| |
Розташування ред.
Село Лохіно входить до складу міського поселення Одинцово, воно розташовано поруч із Можайським шосе. Найближчі населені пункти, Мамоново, Трьохгорка, Хутір Одинцовський, Вирубово[2].
Історія ред.
Назва походить чи від неканонічного імені Лоха (від діалектного лоха — «дурна жінка») чи Лох (від діал. лох — «роззява»). В останньому випадку примітно рідкісне використання присвійного суфікса -ин замість звичайного для іменників 2-ї відміни -ов[1].
Спочатку село розташовувалося в 8,5 кілометрах північніше, у східній частині сучасного Лохіна острова, недалеко від колишнього Аксаєвського озера (нині — нове русло Москви-ріки)[3][4]. Точний час виникнення поселення на тому місці невідомий, але вже в XVIII ст. найменування «деревня Лохино» згадується в «Економічних примітках» разом із Роздорами й Архангельським у володінні князя Миколи Олексійовича Голіцина. На той момент у ньому налічувалося 17 дворів і проживало 102 людини.
У середині XIX століття Лохіно, разом з Архангельським, значилося у володінні князя Бориса Миколайовича Юсупова. У 17 дворах села проживало 68 душ чоловічої і 88 жіночої статі. У 1890 році в Лохині було вже 244 людини.
На мапі 1929 року село вже показане перенесеним на 1 км на південний захід і розташовується між новим руслом Москви-ріки й озером Глуха Яма[5]. Судячи з перепису 1926 року, тут було 53 господарства, у яких проживало 268 осіб, розташовувалася сільська рада. Через своє вдале місце розташування Архангельське стає місцем відпочинку представників партійно-урядової номенклатури, і тому село Лохіно переводять з острова, утвореного течією річки Москви і її стариці, на нове місце, поблизу села Мамонова.
Перепис 1989 року відзначив у Лохіні 70 господарств і 111 постійних жителів. Поруч розташувалося невелике 2-е Лохінське селище, де було 11 господарств і 29 осіб[6].
Населення ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 154. (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 12 квітня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Карта 1902 года. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Карта дореволюційного часу. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Карта 1929 року. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ К. А. Аверьянов (28 ноября 2005 (изменено 12 марта 2006)). Лохино, деревня. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Алфавитный перечень населённых пунктов муниципальных районов Московской области. Реформа местного самоуправления на территории Московской области. Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 6 березня 2011.
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |