Голіцин Микола Олексійович

Микола Олексійович Голі́цин (рос. Николай Алексеевич Голицын, 1751—1809) — російський князь з роду Голіциних.

Микола Олексійович Голіцин
Николай Алексеевич Голицын
N. Golitsyn.jpg
М. О. Голіцин. Портрет М.-Ш. Мітуара (?)
Народився 1751(1751)
Москва
Помер 1809(1809)
Місце проживання Російська Імперія
Діяльність Державний діяч, дипломат
Alma mater Страсбурзький університет
Титул Князь
Конфесія Православ'я
Рід Голіцини
Батько Олексій Дмитрович Голіцин
Мати Ірина Андріївна Голіцина
Нагороди
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Олександра Невського

БіографіяРедагувати

Належав до старовинного роду Голіциних, син Олексія Дмитровича Голіцина і його дружини Ірини Андріївни Голіциної (уродженої Хілкової), онук відомого державного діяча Д. М. Голіцина. Дитинство провів у Москві, у віці восьми років записаний до кінного полку. Завдяки клопотанню родича, віце-канцлера О. М. Голіцина, молодий князь вирушив у вересні 1766 року до Стокгольма, до пансіону Мурьє. Князь прожив у Швеції до серпня 1767 року, потім поїхав до Страсбурзького університету, щоб продовжити навчання. Згодом здійснив подорож Європою, яка тривала більш як три роки. Побував у Швейцарії, Італії, Франції, Англії, Голландії, німецьких князівствах, Австрії. З 1776 року обіймав посаду шталмейстера. Виконував дипломатичні доручення Катерини ІІ, наприкінці 1770-х — на початку 1780-х років — посол при шведському дворі. У 1783—1786 роках був членом комітету з управління видовищами та музикою, перебував при Малому дворі Вел. Князя Павла Петровича. З 1792 року сенатор, таємний радник. Кавалер орденів Св. Анни та Св. Олександра Невського. 1798 року звільнений у відставку. Останні десять років життя провів у своєму маєтку Архангельське. Сконав у 1809 році.

РодинаРедагувати

  • Дружина — Марія Адамівна Олсуф'єва
  • Діти
    • Дмитро Голіцин
    • Михайло Голіцин
    • Марія Голіцина

ДжерелаРедагувати