Лозове (Хмельницький район)
Лозове́ (колишня Торфорозробка) — селище в Україні, у Деражнянській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Селище розташоване біля залізничної станції Коржівці на лінії Жмеринка — Гречани. Засноване в 1929 році на місці видобутку торфу. Статус смт, як і назву Лозове отримало в 1949 році[1]. Статус селища має від 2024 року.
| селище Лозове | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Хмельницький район | ||||
| Тер. громада | Деражнянська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA68040150020013234 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | 1929 | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 0,79 км² | ||||
| Населення | 1290 | ||||
| Густота | 2 006,33 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 32216 | ||||
| Телефонний код | +380 3856 | ||||
| Географічні координати | 49°17′35″ пн. ш. 27°17′57″ сх. д. / 49.29306° пн. ш. 27.29917° сх. д. | ||||
| Водойма | р. Вовк
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Коржівці | ||||
| До станції: | 0 км | ||||
| До райцентру: | |||||
| - залізницею: | 7 км | ||||
| - автошляхами: | 19 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 32200, Україна, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Деражня, вул. Миру, 37 | ||||
| Карта | |||||
  Лозове | |||||
 Лозове | |||||
| |||||
|
| |||||
Розташування
ред.Сусідні населені пункти:
|
Богданівці | Марківка | Гатна |
|
| Коржівці | Пн | |||
| Зх 'Лозове' Сх | ||||
| Пд | ||||
| Красносілка | Новосілка | Літки |
Частина селища (вул. Пролетарська, «Верхня Дільниця») значно відокремлена від основної частини Лозового і знаходиться в безпосередній близькості до села Богданівці.
Символіка
ред.Символами селища є герб та прапор, затверджені рішенням селищної ради 22 вересня 2011 року. Автором обох символів є І. Д. Янушкевич. Квадратне полотнище прапора складається з трьох рівновеликих горизонтальних смуг — синьої, зеленої та чорної. На верхній смузі — жовте сонце, на перетині нижніх двох — жовті полум'я та квітка[2].
Щит герба багаторазово перетятий зеленим і чорним і має лазурове вістря з срібною нитяною облямівкою. На вістрі срібний штангенциркуль в пояс, над яким золоте сонце. Вістря супроводжується справа вгорі золотим полум'ям, зліва вгорі золотою квіткою. Щит обрамований декоративним картушем та увінчаний срібною міською короною з трьома вежками[3].
Лозівський інструментальний завод
ред.Передісторія заводу почалась із механічних майстерень, які обслуговували місцеве торфопідприємство. На їх базі у 1961 році виник механічний завод, який спеціалізувався на виготовленні зажимного допоміжного інструменту для металоріжучих верстатів. Першою продукцією підприємства стали перехідні втулки КМ 2/1 — 5/4, обертові верстатні центри КМ № 2 — 5 та свердлувальні патрони ІПС-13. З 1 квітня 1964 року завод перейменували на Хмельницький Інструментальний завод. У 1960-1970-ті роки підприємство значно розрослось, на ньому було розширено асортимент продукції.
У 1986 році підприємство було запрошене Міжнародною організацією якості на конференцію в Женеву з метою вручення йому призу «За найкращу якість», як переможцю конкурсу Мінверстатопрому СРСР.
У 1990-х роках на заводі відбувся значний спад виробництва, накопичилась заборгованість із виплат зарплат та податків, скорочувався персонал. Частину устаткування було розпродано. Перший прибуток підприємство змогло отримати лише у 2003 році. Наразі ВАТ «Лозівський інструментальний завод» поступово відновлює виробництво, його продукція продається в Україні та експортується за кордон.
З 2014 року на заводі виготовлялися буржуйки для українських військових, залучених в АТО[4].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Деражнянської міської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Деражнянського району, село увійшло до складу Хмельницького району[6].
Соціальна інфраструктура
ред.В селищі працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок «Веселка», бібліотека, поштове відділення, будинок побуту, ательє, музична школа, лікарська амбулаторія, два кафе. Діє хоровий колектив «Лозівчанка».
Збудована Свято-Володимирська церква — священик Володимир Ковальчук (належить до УПЦ МП).
Крім того, у Лозовому діють млин, перукарня, швейна, аптека, низка магазинів та пожежна частина з одним пожежним автомобілем.
У селищі створено аматорську футбольну команду «Лідер»[7].
Пам'ятки історії
ред.
У селищі знаходиться братська могила радянських військовополонених, пам'ятка історії місцевого значення.
Примітки
ред.- ↑ Указ Президії ВР УРСР від 20.12.1949 «Про утворення Лозівської селищної Ради в складі Деражнянського району, Кам'янець-Подільської області». Вікіджерела (укр.). Процитовано 5 березня 2024.
- ↑ Лозове. Прапор // Українська геральдика. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
- ↑ Лозове. Герб // Українська геральдика. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
- ↑ Звітує Громадська рада // Деражнянська РДА. — 18 листопада 2014 р. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 24 листопада 2014.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Стартував Чемпіонат Деражнянського району з футболу // Деражнянська РДА. — 27 квітня 2014 р. Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 6 січня 2015.
Посилання
ред.- Смт. Лозове // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- ВАТ «Лозівський інструментальний завод». Офіційний сайт. [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Паспорт територіальної громади Лозівської селищної ради Деражнянського району