Лодина
Лодина (пол. Łodyna) — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Колишнє бойківське село. Населення — 276 осіб (2011[1]).
Село
Колишня церква
Координати 49°28′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 49.467° пн. ш. 22.567° сх. д.Координати: 49°28′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 49.467° пн. ш. 22.567° сх. д.
|
Розташування
ред.Лодина знаходиться за 4 км на північ від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 76 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 6 км від державного кордону з Україною.
Назва
ред.У 1977—1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Ленґі.
Історія
ред.Село істнувало ще у давньоруські часи.[2] Закріпачене в 1555 р. за волоським правом. Входило до Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1882 році село належало до Ліського повіту, у селі нараховувалося 515 мешканців, всі — греко-католики.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. входило до складу ґміни Устрики-Долішні.
На 01.01.1939 в селі було 910 жителів, з них 850 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів і 30 євреїв[3].
З 1939 до 1951 село відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області. В 1951 р. в рамках договору обміну територіями все українське населення насильно переселено, більшість (147 родин) — у село Зміївка Бериславський район Херсонської області до колгоспу ім. Молотова.[4]
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 134 | 31 | 88 | 15 |
Жінки | 142 | 26 | 80 | 36 |
Разом | 276 | 57 | 168 | 51 |
Церква
ред.У 1589 р. в Лодині вже була церква. Наступну збудовано в 1740 р. на новому місці.
У 1862 р. збудована дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, належала до парафії Береги Долішні Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.[6] Після виселення українців перетворена на склад деревного вугілля. В 1971 р. віддана римо-католикам. Церкву внесено до загальнодержавного реєстру пам'ятників історії[7].
Поруч із церквою в 1911 р. збудована мурована дзвіниця, з двома дзвонами.
Примітки
ред.- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Fastnacht A. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340- 1650, Wrocław 1962
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 43.
- ↑ Кляшторна Н. О. Акція-51. Останні свідки. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2006. — 232 с.: іл. ISBN 966-7151-67-0 [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.] — с. 193.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Шематизм Перемиськои єпархії, 1936, с. 121. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
- ↑ Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo podkarpackie (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2012. Процитовано 8 травня 2012.
Посилання
ред.Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лодина
- Łodyna (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 677. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |