Логвинов Павло Федорович
Павло Федорович Ло́гвинов (20 липня 1927, Іллінка — 1 листопада 2011, Запоріжжя) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1959 року[1]. Батько скульптора Георгія Логвинова.
| Логвинов Павло Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 липня 1927 Херсонська область |
| Помер |
1 листопада 2011 (84 роки) Запоріжжя, Україна |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1955) |
| Вчителі | Смерчинський Леонід Семенович, Ушакова Лідія Іванівна і Федчук Клавдія Петрівна |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Членство | Спілка радянських художників України |
| Діти | Логвинов Георгій Павлович |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Народився 20 липня 1927 року в селі Іллінці (нині Херсонська область, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. 1955 року закінчив Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша, де навчався у Лідії Ушакової, Миколи Бідниченка, Клавдії Федчук, Леоніда Смерчинського.
З 1955 року працював у Запорізькому товаристві художників; у 1972—1977 роках — у місті Абакані; з 1977 року — знову у Запоріжжі. Нагороджений 23 державними нагородами, у тому числі медаллю «Ветеран праці»[1]. Мешкав у Запоріжжі в будинку на вулиці Кам'яногірській, № 16, квартира № 75, та у будинку на вулиці Героїв Сталінграда, № 50, квартира № 101[2]. Помер у Запоріжжі 1 листопада 2011 року.
Творчість ред.
Працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
- станкова скульптура
- «Фрідріх Енгельс» (1958, у співавтостві з Володимиром Луцаком);
- «Портрет учасника громадянської війни О. Лашина» (1958);
- «Портрет батька» (1958);
- серія портретів Героів Радянського Союзу і Героїв Соціалістичної Праці (1956—2000)[1];
- «На цілинних просторах» (1961);
- композиція «Спадкоємність» (1990, у співавтостві з Георгієм Логвиновим);
- пам'ятники
- Тарасові Шевченкові (1962);
- Запорозькому козацтву (1991, кінна статуя);
- Тарасові Шевченкові у Віньківцях (2001, кована мідь)[3];
- Тарасові Шевченкові у Царичанці (2001, мідь, граніт, залізобетон; у співавтостві з Георгієм Логвиновим)[4];
- Тарасові Шевченкові в Енергодарі (2004, у співавтостві з Георгієм Логвиновим)[5].
Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1958 року.
Примітки ред.
- ↑ а б в Логвинов Павло Федорович / Запорізька організація Національної спілки художників України.
- ↑ Логвинов Павло Федорович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 88.
- ↑ Пам’ятник Т. Шевченку у Віньківцях / Філологічні виктрутаси. 13 березня 2016.
- ↑ Пам’ятник Т. Г. Шевченку в селищі Царичанка / Портал Шевченка.
- ↑ Пам'ятник Тарасу Шевченку, Енергодар / IGotoWorld.
Література ред.
- Логвинов Павло Федорович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 271—272.;
- С. В. Латанський. Логвинов Павло Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.