Лобойківка
Лобо́йківка — село в Україні, у Петриківській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 3 047 осіб.
| село Лобойківка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Дніпровський район |
| Тер. громада | Петриківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA12020190090046672 |
| Облікова картка | Лобойківка |
| Основні дані | |
| Населення | 3 047 |
| Площа | 968,8 га км² |
| Поштовий індекс | 51830 |
| Телефонний код | +380 5634 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′32″ пн. ш. 34°41′14″ сх. д. / 48.67556° пн. ш. 34.68722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
67 м |
| Відстань до залізничної станції |
Кількість вулиць 32
Будинків 1400 Газифіковано 845 буд Протяжність вулиць 60,7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 51830, с. Лобойківка, вул. Центральна, 91 |
| Сільський голова | Грива Іван Павлович |
| Карта | |
  Лобойківка | |
 Лобойківка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
ред.Село Лобойківка розташоване за 3 км від лівого берега річки Оріль, вище за течією примикає село Мала Петриківка, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Балівка, на протилежному березі — село Єлизаветівка. У селі та навколо нього багато озер — залишки старого річища річки Оріль. До села примикає великий масив ставків рибного господарства (~ 1000 га). Через село проходять автомобільні дороги Т 0414 і Н31.
Див. також
ред.Назва
ред.Колись давно, ще за часів козацтва, жив козак Василь Лобойко. Він був хорошою, доброю і сміливою людиною. Служив він простим козаком на острові Мала Хортиця. Був одним з найкращих козаків, ходив у військові походи, головною метою яких зробити вільною та незалежною Україну. В одному бою козака Василя Лобойка було поранено. Після цього поранення він не зміг більше служити козаком та й був вже не молодий, тому пішов на пошуки місця для життя. Зупинився у невеликому хуторі, де жили люди привітні та добрі
Почав Василь там жити в мирі й спокої. Часто до нього бігали діти й розпитували життя козаків. Василь Лобойко з гордістю розповідав про відважних товаришів, про те, як вони будували Січ та як відправляли на своїх легендарних човнах-чайках в морські походи до Туреччини.
Також він розповідав, як людей приймають в козаки, як нелегко бути козаком, адже кожного дня на них чекали тяжкі випробування. Діти з радістю слухали його цікаві розповіді. Невдовзі старий козак помер від тяжких ран. Та люди довго пам'ятали про мужнього воїна. І до цього часу в селі живуть нащадки Лобойка, які з гордістю носять славне прізвище — Лобойко. А село на його честь зветься Лобойківкою.
Історія
ред.Часом заснування села вважається XVIII ст. Першим поселенцем у степах Петриківки була сім'я Лобойко. На прізвисько першого поселенця і було названо поселення Лобойківка. В 1793 році Лобойківка входила до складу Петриківки.
Станом на 1886 рік в селі Петриківської волості Новомосковського повіту мешкало 660 осіб, налічувалось 100 дворів, існували православна церква, школа, поштова станція, відбувалось 2 ярмарки на рік[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 692 осіб (343 чоловічої статі та 349 — жіночої), з яких 692 — православної віри[2].
В 1870 році відкрилася перша церква і церковнопарафіяльна школа, в 1912 році — семирічна школа.
Археологія
ред.Біля села пам'ятка археології національного значення — Курган Могила-Майдан середній. Розкопки проведені 1966 року виявили найбільший у регіоні скарб бронзових виробів. Тут також є бронзове поселення Лобойківка-1, розкопане у 2007 року археологом Володимиром Ромашко[3].
Комплекс культових предметів з поховання катакомбної культури: молоткоподібні шпильки, намисто з кісток хижака, що датуються серединою II тисячоліття до Р.Х. з кургану 2, поховання.
Сьогодення
ред.На території села налічується 15 магазинів та кіосків, 7 кафе — барів, 10 сільськогосподарських формувань та 17 фермерських господарств. Працює дитячий садок, лікарня, поштове відділення зв’язку, аптека, Будинок культури, Лобойківська бібліотека, якій у 2008 році виповнилось 60 років. У центрі села знаходиться стадіон, де Лобойківська команда «Арарат» проводить свої матчі. Спортивні тренування проходять у спортивному залі при Будинку культури.
Всі православні обряди проходять у Свято-Преображенському храмі.
Гостинно зустрічає дітей Лобойківська середня загальноосвітня школа. Навчально – виховний процес здійснюють досвідчені педагоги.
Лобойківка — село, можна сказати, приміське, і в цьому його специфіка; багато сільських жителів працює на Балівському хлібокомбінаті та ЖБІ, на птахофабриці «Оріль – Лідер», ПМК-43, тепличному комбінаті, а також у місті. Та й традиційна психологія селянина вже дещо змінилася: люди займаються переважно торгівлею.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2899 | 95.14% |
| російська | 123 | 4.04% |
| вірменська | 12 | 0.39% |
| білоруська | 8 | 0.26% |
| румунська | 2 | 0.07% |
| інші/не вказали | 3 | 0.10% |
| Усього | 3047 | 100% |
Економіка
ред.- СТОВ «Батьківщина».
- СТОВ «Більшовик».
- ППФ «Оріон».
- СТОВ «Україна-2001».
- ТОВ НВП «Дніпровське».
Об'єкти соціальної сфери
ред.- Лобойківська середня загальноосвітня школа
- Дитячий садочок.
- Будинок культури.
Галерея
ред.-
Свято-Преображенський храм -
Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Примітки
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-61. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vdpu/history/2007_15/marina,%20romashko%2015.pdf
Література
ред.- Лобо́йківка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.266
Посилання
ред.- Погода в селі Лобойківка [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]