Литвинович Ярослав

Ярослав Литвинович (17 квітня 1882(18820417), Серафинці (або 1873) — 1920, Відень) — економіст, кооперативний діяч у Галичині. З 9 листопада 1918 р. до 4 січня 1919 — державний секретар торгівлі та промислу в уряді ЗУНР.

Литвинович Ярослав
Народився	17 квітня 1882(1882-04-17) Серафинці, Городенківський район, Івано-Франківська область
Помер	1920 Відень, Перша Австрійська Республіка
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  УНР
Діяльність	державний службовець, торговець, економіст

Життєпис

Після закінчення вищих студій деякий час очолював Крайовий союз для плекання і збуту худоби. Проводив значну громадську роботу, зокрема в «Просвіті». Для налагодження і оживлення роботи «Народної торговлі» на початку XX століття з відома «Просвіти» працював над перебудовою читальняних і церковних крамниць.

На початку 1910 року люстратор (ревізор) крамниць при читальнях товариства «Просвіта» Литвинович із С. Кузиком (як представники львівської «Просвіти») взяли участь у Міжнародному кооперативному конгресі в Гамбурзі.

Зі сформуванням 9 листопада 1918 року Українською національною радою уряду Західно-Української Народної Республіки Литвинович очолив Державний секретаріат торгівлі та промисловості. 12 листопада обраний до складу секретаріатської комісії у справах державних фінансів. Видав 19 листопада «Тимчасовий розпорядок по заборону вивозу нафти і нафтопродуктів». Литвинович недовго перебував на цій посаді. З переїздом до Станиславова функції державного секретаря торгівлі та промисловості перебрав на себе голова уряду ЗУНР Сидір Голубович.

Джерела

• Литвинович Ярослав [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.]
• П. З. Гуцал. Литвинович Ярослав // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.