Листовничий Василь Павлович
Листовни́чий Васи́ль Па́влович (28 лютого 1876 — 1919) — український цивільний інженер, архітектор. Спроєктував десятки будівель, серед яких Острозька жіноча гімназія, Вінницький будинок капітана Четкова. Автор підручників з будівельної механіки[1]. Один з власників будинку на Андріївському узвозі, 13, описаного Михайлом Булгаковим в романі «Біла гвардія»[2].
| Листовничий Василь Павлович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1876 Київ, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер |
не раніше червень 1919 і не пізніше серпень 1919 Київ, Київська губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | архітектор |
| Alma mater | Інститут цивільних інженерівd (1901) |
Біографія ред.
Походив з козацького роду з Чернігівській губернії, Російська імперія. Син Павла Листовничого, збіднілого купця. Народився у Києві. 1896 року закінчив Київське реальне училище. У 1901 році закінчив Інститут цивільних інженерів Імператора Миколи І у Санкт-Петербурзі, наступного року одружився з піаністкою Ядвігою Вікторівною Кринською, онукою генерала Юзефа Хлопіцького
У 1905 році обійняв посаду архітектора Волинської єпархії. Технік будівельного відділу Київського губернського правління (1906), цивільний інженер Київського округу шляхів сполучення (1907), архітектор Київського навчального округу (1909). Керував будівництвом за власними проєктами гімназій в Конотопі, Кременчуці, Брацлаві, жіночого училища в Острозі, також за його проєктом побудований у стилі «модерн» приватний особняк капітана Четкова у Вінниці. Мав орден Св. Станіслава II ст.
Викладав у Київській школі десятників з дорожньої та будівельної справи, у художньому училищі, на Вищих жіночих курсах. Склав проєкти будівель у багатьох містах України. Написав кілька спеціальних праць і статей, у тому числі в 1907 р. – «Курс строительной механики в геометрическом изложении без знания высшего анализа» з додатком 86 практичних завдань і атласом у 419 креслень (в журналі «Зодчий», № 11 за 1908 р. надається позитивна оцінка технічної сторони книги) та «Формула Эйлера за пределами упругости».
Брав участь у будівництві павільйонів Всеросійської виставки 1913 року в Києві. Під час Першої світової війни — начальник 2-го укріпрайону оборонних робіт Південно-Західного фронту, проводив гідротехнічне будівництво на Дніпрі й Прип'яті.
Під час Першої світової війни 1914—1918 року був полковником, викладав у школі кадетів[1]. 1915 року стає почесним громадянином Києва, а також був підвищений у чині до титулярного радника (чин ІХ класу) з правом на особисте дворянство.
В УНР — будівничий Комісаріату в справах Київської шкільної округи, керував ремонтом Педагогічного музею, театру «Соловцов». У першій половині 1919 року, за радянської влади — завідувач будівельно-ремонтної секції господарського відділу губвиконкому.
Господар київської садиби на Андріївському узвозі, 13. Квартири в цьому домі арендувала родина Михайла Булгакова (через що в пізніше дім отримав назву «дім Булгакових»). За версією Оксани Забужко, Василь Листовничий вкрай негативно описаний Булгаковим як домогосподар «Василіса» в романі «Біла гвардія»[1].
У червні 1919 року заарештований більшовицькою Надзвичайною комісією. Поміщений у Лук'янівську тюрму, піддавався тортурам, тричі виводився на імітацію розстрілу. Під час відправлення до табору за межами Києва намагався втекти, але був застрелений.
-
![Диплом, якій міститься у справі про призначення В. Листовничого на посаду окружного архітектора Київської учбової округи.[3]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9c/%D0%94%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC_%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE.jpg/120px-%D0%94%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC_%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE.jpg)
Диплом, якій міститься у справі про призначення В. Листовничого на посаду окружного архітектора Київської учбової округи.[3] -
Фото В. Листовничого на поч. ХХ ст. Київ.
![Диплом, якій міститься у справі про призначення В. Листовничого на посаду окружного архітектора Київської учбової округи.[3]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%BC_%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE.jpg)
Родина ред.
- Батько, Листовничий Павло.
- Дружина, Кринська Ядвіга, двоюрідна сестра композитора Вітольда Малішевського.
- Донька, Кончаковська-Листовнича Інна Василівна[1] (1902—1985)[4], праведник Бабиного Яру[5].
- Кончаковський-Листовничий Валерій Миколайович, праведник Бабиного Яру[5].
Примітки ред.
- ↑ а б в г Забужко, 2015..
- ↑ Кальницький, 2015..
- ↑ ЦДІАК Ф.707. оп.78 спр.35
- ↑ Українська сторінка маестро Малишевського [Архівовано 4 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Валентина Назаренко, 15 серпня, 2009
- ↑ а б Списки праведників [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.]. 31.03.2011. Матеріали взяті з фонду «Пам'ять Бабиного Яру», голова І. М. Левітас // Ілля Левітас. Праведники Бабиного Яру.
Посилання ред.
- Житловий будинок 1888, у якому проживали родина Булгакових, Кошиць О. А., Листовничий В. П. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Забужко Оксана. Цей проклятий «квартирный вопрос». Нема в Києві «дому Булгакова». І не було ніколи… [Архівовано 19 червня 2015 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода. — 2015. — 18 червня.
- Кальницький М. Б. Наша пісня гарна й нова? [Щодо статті Оксани Забужко «Цей проклятий „квартирный вопрос“…»] // mik-kiev.livejournal.com. — 27 червня.
- Листовничий [Архівовано 29 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Найціннішому експонатові Музею Михайла Булгакова цьогоріч минає 125 років [Архівовано 8 грудня 2013 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |