Лиманське (Ізмаїльський район)

село Ренійської міської громади у Ізмаїльському районі Одеської області

Лима́нське (до 14.11.1945 Фрікацей[1], рум. Frecăței) — село в Україні, у Ренійській міській громаді, Ізмаїльського району Одеської області. Населення становить 3302 особи.

село Лиманське
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Ізмаїльський район Ізмаїльський район
Тер. громада Ренійська міська громада
Код КАТОТТГ UA51080070040049319
Облікова картка Лиманське 
Основні дані
Засноване 1812
Колишня назва Фрікацей (рум. Frecăței)
Населення 3302
Площа 3,35 км²
Густота населення 985,6 осіб/км²
Поштовий індекс 68811
Телефонний код +380 4840
Географічні дані
Географічні координати 45°25′55″ пн. ш. 28°24′45″ сх. д. / 45.43194° пн. ш. 28.41250° сх. д. / 45.43194; 28.41250
Середня висота
над рівнем моря
26 м
Водойми оз. Кагул
Відстань до
обласного центру
327 км
Відстань до
районного центру
17,2 км
Найближча залізнична станція Фрикацей, Лиман-Дунайський
Місцева влада
Адреса ради 68800, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Соборна, 103
Сільський голова Топали Мар'яна Олександрівна
Карта
Лиманське. Карта розташування: Україна
Лиманське
Лиманське
Лиманське. Карта розташування: Одеська область
Лиманське
Лиманське
Мапа
Мапа

CMNS: Лиманське у Вікісховищі

Географія

ред.

Село знаходиться на берегу озера Кагул. Відстань до райцентру становить близько 17 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Неподалік села розташований пункт пропуску через молдавсько-український кордон ФрікацейЕтулія. Пасажирські перевезення здійснюються приміським поїздом Рені-Етулія. У межах села розташована станція Фрикацей та зупинка Лиман-Дунайський.

Історія

ред.

Село засновано 1812 року під назвою Фрікаце́й, від 1947 року має сучасну назву.

Населення

ред.

Згідно з переписом 1989 року чисельність наявного населення села становила 3292 особи, з яких 1596 чоловіків та 1696 жінок.[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 3190 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
румунська 93,34 %
російська 3,85 %
болгарська 0,91 %
гагаузька 0,91 %
українська 0,79 %
білоруська 0,03 %

Відомі люди

ред.

Примітки

ред.
  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 918, 1029.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.

Посилання

ред.