Леплинський Костянтин Михайлович

Костянтин Михайлович Леплинський
Народився1 червня 1857(1857-06-01)
Могильовська губернія
Помер16 лютого 1919(1919-02-16) (61 рік)
Діяльністьпсихіатр
Alma materУніверситет Святого Володимира
Галузьпсихіатрія
ЗакладУніверситет Святого Володимира, Київська духовна академія, Кирилівська лікарня
Науковий ступіньдоктор медицини
У шлюбі зАнастасія Стефанівна
Нагороди
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Леплинський Костянтин Михайлович (1.6.1857 — 16.02.1919[1]) — лікар-психіатр, приват-доцент Київського університету, лікар Кивської духовної академії. Голова Київського російського товариства правильного полювання, голова Клубу мисливців.

Біографія

ред.

Закінчив Могильовську духовну семінарію. Навчався на медичному факультеті Університету Святого Володимира, який закінчив 1883 року.

1893 року захистив у Військово-медичній академії дисертацію доктора медицини на тему «До питання про вплив двовуглекислого натрію (5 грамів на добу) на засвоєння та обмін азоту їжі в здорових людей». Опонентами (цензорами) дисертації були професори Юрій Чудновський та Іван Павлов, а також приват-доцент Олександр Липський[ru].[2]

З 1893 року працював у відділенні душевнохворих Кирилівської лікарні. У 1896 році був одним з 10 штатних ординаторів цієї лікарні.[3] З 1895 року вів прийом хворих в Олександівській лікарні.[4]

Працював також у Київській духовній академії.

У 1906 році проживав у будинку № 31 по вулиці Маловолодимирській у Києві.[5]

У 1914 році призначений старостою села Перегонівка у Васильківському повіті[6]

Був одружений з Анастасією Стефанівною.

У 1915 році був почесним мировим суддею, губернським гласним від Васильківського повіту.

Член Товариства київських лікарів.

Наукові праці

ред.
  • О призрении душевно-больных в Киевской губернии: Докл. д-ра К. М. Леплинского, чит. 21 апр. 1890 г. в Обществе Киевских врачей. — [Киев]: тип. газ. «Киев. слово», ценз. 1890. — 11 с.; 20.
  • О применении физического труда в отделении душевнобольных Кирилловской больницы // Киевлянин. 1890. № 71
  • К во­­просу о причинах скорбута. С.-Пе­тербург, 1893.

Нагороди

ред.
  • Орден святого Володимира 4-го ступеня (06.05.1911)[7]
  • Орден святої Анни 2-го ступеня [8]

Примітки

ред.
  1. Биографический словарь выпускников Киевской духовной академии: 1819–1920-е гг. : Материалы из собрания проф. протоиерея Ф. И. Титова и архива КДА: в 4 т. / сост. В. И. Ульяновский — К. : Издательский отдел Украинской Православной Церкви, 2014 — . — ISBN 978—966–2371–32-1. Т. 2 : К–П. — 2015. — 624 с., илл. — ISBN 978—966–2371–35-2, с. 8 [Архівовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Леплинский, Константин Михайлович. К вопросу о влиянии двууглекислого натрия (5 граммов в сутки) на усвоение и обмен азота пищи у здоровых людей. РГБ [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Ціборовський, О. М.; Сорока, В. М. (2015). Найстаріша лікарня Києва – Кирилівська: шлях від богадільні до губернської земської лікарні. Україна. Здоров'я нації (4): 130—136.
  4. Ціборовський, О. М.; Сорока, В. М. (2016). Олександрівська лікарня - головна лікарня Києва у XIX столітті. Україна. Здоров'я нації (3): 106—110.
  5. Улица Олеся Гончара. Ностальгия. Киев. Прогулка по старому городу [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  6. Киевские епархиальные ведомости, 1914 год, № 6 — 29 марта.(рос.)
  7. Список кавалеров ордена Святого Равноапостольного Князя Владимира [Архівовано 4 квітня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  8. Киевские Епархиальные ведомости, 1905 год № 21 – 22 мая – часть официальная(рос.)

Джерела

ред.