Леопольд Ґмелін (нім. Leopold Gmelin; 2 серпня 1788 — 13 квітня 1853) — німецький хімік. Ґмелін був професором Гайдельберзького університету, серед іншого, він працював над червоною кров'яною сіллю і створив тест Ґмеліна.

Леопольд Ґмелін
нім. Leopold Gmelin
Leopold Gmelin.jpg
Народився 2 серпня 1788(1788-08-02)[1][2][…]
Геттінген, Брауншвейг-Люнебург[d][4]
Помер 13 квітня 1853(1853-04-13)[1][2][…] (64 роки)
Гайдельберг, Велике герцогство Баден, Німецький союз[4]
Поховання Бергфрідгофd
Країна Німеччина
Діяльність хімік, викладач університету
Галузь хімія
Alma mater Тюбінгенський університет, Геттінгенський університет і Віденський університет
Науковий керівник Фрідріх Штромеєр і Joseph Franz von Jacquind[5]
Знання мов німецька[2]
Заклад Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Членство Леопольдина, Баварська академія наук, Прусська академія наук і Паризька медична академія
Батько Йоганн Фрідріх Ґмелін

БіографіяРедагувати

Німецький хімік Леопольд Гмелін народився в Геттінгені в родині відомого хіміка і лікаря Йоганна Фрідріха Гмеліна. Навчався в Тюбінгенському і Геттінгенському університетах; в 1812 році отримав ступінь доктора медицини. З 1813 по 1851 рік працював у Гайдельберзькому університеті; з 1817 — професор медицини і хімії.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леопольд Ґмелін