Крістіан Ґмелін
Крістіан Ґоттльоб Ґмелін (нім. Christian Gottlob Gmelin; 12 жовтня 1792 — 13 травня 1860) — німецький хімік. Він народився в Тюбінґені, Німеччина, і був онуком Йогана Конрада Ґмеліна та правнуком Йоганна Ґеорґа Ґмеліна.
Крістіан Ґмелін | |
---|---|
нім. Christian Gottlob Gmelin | |
Народився | 12 жовтня 1792[1][2][3] Тюбінген, Німеччина[1] |
Помер | 13 травня 1860[1][2][3] (67 років) Тюбінген, Німеччина[1] |
Країна | Вюртемберзьке королівство |
Діяльність | хімік, викладач університету |
Alma mater | Тюбінгенський університет[4] |
Знання мов | німецька |
Заклад | Тюбінгенський університет |
Членство | Баварська академія наук і Прусська академія наук |
Батько | Крістіан Ґотліб Ґмелін |
Брати, сестри | Фердинанд Ґотліб фон Ґмелін |
Наукова кар'єра
ред.У 1818 році Ґмелін одним з перших помітив, що солі літію дають у полум'ї яскраво-червоне забарвлення.
У 1826 році Жану-Батисту Ґіме приписують винахід процесу штучного виробництва ультрамарину. Через два роки, у 1828 році, Ґмелін опублікував власний процес штучного виробництва ультрамарину. Оскільки Ґмелін був першим, хто опублікував цей процес, він отримав визнання за це відкриття. У своїй публікації Ґмелін встановив, що кремнезем, глинозем і сода є основними складовими ультрамарину, а насичений колір походить від сірки[5]. На честь Крістіана Ґмеліна названий мінерал ґмелініт.
Смерть
ред.Ґмелін помер у Тюбінґені, Німеччина, [6] де провів усе своє життя, 13 травня 1860 року.
Праці
ред.- Einleitung in die Chemie . Vol.1&2 . Laupp, Thüringen 1835-1837 Цифрова копія by the University and State Library Düsseldorf[en]
Список літератури
ред.- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #104255080 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Base biographique — BIU Santé.
- ↑ Die Matrikeln der Universität Tübingen — 1953. — Т. 3.
- ↑ The Quarterly journal of science, literature and art (англ.). 1 січня 1828.
- ↑ Kopp Germann. Gmelin, Christian Gottlob.//Geschichte und Entwicklungsgeschichte der Chemie./Allgemeine deutsche Biographie, Bd.: 9, Geringswald - Gruber, Leipzig, 1879. — S. 59.