Відкрити головне меню

Луї Ніколя Воклен (фр. Louis-Nicolas Vauquelin; *16 травня 1763, Сент-Андре-д'Еберто, Нормандія — †14 листопада 1829, там само) — французький хімік та аптекар.

Луї Ніколя Воклен
фр. Louis Nicolas Vauquelin
фр. Louis-Nicolas Vauquelin
Louis Nicolas Vauquelin 3.jpg
Народився 16 травня 1763(1763-05-16)[1][2][…]
Сент-Андре-д'Еберто[4]
Помер 14 листопада 1829(1829-11-14)[1][2][…] (66 років)
Сент-Андре-д'Еберто[4]
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність хімік, політик, фармацевт, професор
Галузь хімія і Фармація
Alma mater Паризький університет
Науковий керівник Антуан Франсуа де Фуркруа
Вчителі Антуан Франсуа де Фуркруа
Відомі учні Фрідріх Штромеєр
Володіє мовами французька[1]
Заклад Колеж де Франс[5], Faculté de médecine de Paris[d], Сад рослин, Гірнича школа Парижа і Політехнічна школа
Членство Лондонське королівське товариство, Société Philomathique de Paris[d], Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Прусська академія наук, Académie des sciences, belles-lettres et arts de Rouen[d], Paris Chamber of Commerce[d], Паризька медична академія і Баварська академія наук
Посада депутат Національної асамблеї Франції[2]
Нагороди
Луї Ніколя Воклен.

Зміст

БіографіяРедагувати

  • 1793/94 Наглядач аптеки військового госпіталя в Мелуні
  • 1794 Професор хімії у гірничій школі
  •  ???? Керівник пробірерної інспекції
  • 1801 Професор французького коледжу (College de France)
  • 1803 Керівник створеної школи фармації
  • 1804 наступник професора хімії Александра Бродіньяра у Jardin des Plantes в Парижі
  • 1811 Професор хімії медичного факультету університету Парижа
  • 1828 Депутат від департаменту Кальвадос.

З 1791 член Паризької Академії наук.

РоботиРедагувати

У 1797 відкрив у сибірській червоній свинцевій руді новий елемент — хром і у 1798 його отримав у вільному стані. У 1798 виявив у мінералі берилі оксид раніше невідомого металу — берилію. У 1799 опублікував один з перших посібників з хімічного аналізу. Багато займався дослідженням речовин рослинного і тваринного походження, з яких виділив ряд хімічних сполук.

ПублікаціїРедагувати

  • Instruction sur la combustion de vegetaux, 1794 (Дослідження тютюну)
  • Manuel de l'essayeur, Tour 1799 та 1812
  • Dictionnaire de chimie et de metallurgie, 1815
  • These sur le oprations chimiques et pharmaceutiques, 1820

ПосиланняРедагувати