Луї Ніколя Воклен

Луї Ніколя Воклен (фр. Louis-Nicolas Vauquelin; *16 травня 1763, Сент-Андре-д'Еберто, Нормандія — †14 листопада 1829, там само) — французький хімік та аптекар.

Луї Ніколя Воклен
фр. Louis-Nicolas Vauquelin
Louis Nicolas Vauquelin 3.jpg
Народився 16 травня 1763(1763-05-16)[1][2][…]
Сент-Андре-д'Еберто[4]
Помер 14 листопада 1829(1829-11-14)[1][2][…] (66 років)
Сент-Андре-д'Еберто[4]
Поховання Кальвадос
Країна Flag of the Kingdom of France (1814-1830).svg Франція
Місце проживання
Діяльність хімік, політик, фармацевт, професор
Галузь хімія і Фармація
Alma mater Паризький університет
Науковий керівник Антуан Франсуа де Фуркруа
Вчителі Антуан Франсуа де Фуркруа
Відомі учні Фрідріх Штромеєр
Знання мов французька[1]
Заклад Колеж де Франс[5], Факультет медицини, Парижd, Сад рослин, Гірнича школа Парижа і Політехнічна школа
Членство Лондонське королівське товариство, Société Philomathique de Parisd, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Прусська академія наук, Académie des sciences, belles-lettres et arts de Rouend, Paris Chamber of Commerced, Паризька медична академія і Баварська академія наук
Посада депутат Національної асамблеї Франції[2]
Нагороди
кавалер ордена Почесного легіону Орден святого Михайла

іноземний член Лондонського королівського товариства[d]

Луї Ніколя Воклен.

БіографіяРедагувати

  • 1793/94 Наглядач аптеки військового госпіталю в Мелуні
  • 1794 Професор хімії у гірничій школі
  • ???? Керівник пробірерної інспекції
  • 1801 Професор французького коледжу (College de France)
  • 1803 Керівник створеної школи фармації
  • 1804 наступник професора хімії Александра Бродіньяра у Jardin des Plantes в Парижі
  • 1811 Професор хімії медичного факультету університету Парижа
  • 1828 Депутат від департаменту Кальвадос.

З 1791 член Паризької Академії наук.

РоботиРедагувати

У 1797 відкрив у сибірській червоній свинцевій руді новий елемент — хром і у 1798 його отримав у вільному стані. У 1798 виявив у мінералі берилі оксид раніше невідомого металу — берилію. У 1799 опублікував один з перших посібників з хімічного аналізу. Багато займався дослідженням речовин рослинного і тваринного походження, з яких виділив ряд хімічних сполук.

ПублікаціїРедагувати

  • Instruction sur la combustion de vegetaux, 1794 (Дослідження тютюну)
  • Manuel de l'essayeur, Tour 1799 та 1812
  • Dictionnaire de chimie et de metallurgie, 1815
  • These sur le oprations chimiques et pharmaceutiques, 1820

ПосиланняРедагувати

Луї Ніколя Воклен у католицькій енциклопедії(англ.)


  1. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Sycomore / Assemblée nationale
  3. а б Comité des travaux historiques et scientifiques — 1834.
  4. а б Воклен Луи Никола // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Список професорів Колеж де Франс