Легедзине
Леге́дзине — село в Україні, у Тальнівській міській громаді, Звенигородського району Черкаської області..
село Легедзине | |
---|---|
В центрі села | |
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Громада | Тальнівська |
Код КАТОТТГ | UA71020290190067782 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 1126 осіб (2007) |
Поштовий індекс | 20435 |
Телефонний код | +380 4731 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°47′58″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 48.79944° пн. ш. 30.51500° сх. д.Координати: 48°47′58″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 48.79944° пн. ш. 30.51500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
201 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 20401, Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Тальне, вул. Соборна, буд. 28 |
Карта | |
Мапа | |
|
Історія
ред.Між селами Легедзине та Тальянки існувало велике трипільське поселення загальною площею понад 450 га[1].
31 грудня 1919 року через Легедзине під час Зимового походу проходив Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР[2].
10 листопада 1920 підпільний штаб українських повстанців на чолі з Ф.Крижанівським організував на околиці Легедзиного оборону проти кінних частин Червоної армії, які рухалися з Умані до Звенигородки для боротьби із залишками частин армії УНР, очолюваної генералом Юрієм Тютюнником. До повстанців приєдналися жителі сусідніх сіл. Червоним вдалося зламати опір українців і почати жорстоку розправу. Під час повстання і наступних страт загинуло понад сто селян, 10 легедзинських господарств було спалено як застереження непокірним. На честь загиблих повстанців у селі 2010 року встановили пам'ятник.
У 1941 році Окрема Коломийська прикордонна комендатура, відступаючи з боями на схід, на початку серпня під Легедзиним дала бій німецьким дивізіям «Лейбштандарт Адольф Гітлер» та «Мертва голова», знищивши багато солдатів та 17 танків. Але сили виявилися нерівними, закінчилися боєприпаси і тоді прикордонники випустили на ворога 150 службових вівчарок, завдяки чому вони майже на два дні зупинили наступ ворога на цій ділянці фронту. Біля траси Золотоноша-Умань в 2003 році відкрито єдиний в Україні пам'ятник службовим собакам[3]на скіфському кургані.[4]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, організованого більшовицьким керівництвом СРСР у 1932—1933 та 1946–1947 роках.
2002 року Постановою Кабінету Міністрів України було створено історико-культурний заповідник «Трипільська культура». До його складу ввійшло 11 поселень трипільської культури, розташованих на території Уманського, Тальнівського, Звенигородського районів Черкаської області. Зокрема сюди входять такі поселення-гіганти як «Тальянки», «Веселий Кут», «Майданець», «Доброводи». Територія заповідника — 20 кв. км.
Дирекція заповідника розташована в с. Легедзине. Біля неї відтворено трипільське житло в натуральну величину.
Директор заповідника — історик і самодіяльний кінорежисер Владислав Чабанюк.
Після того, як 2008 року уряд припинив фінансувати заповідник, В.Чабанюк почав самотужки шукати способи завершення інтер'єрних робіт у реконструйованих трипільських оселях і порятунку їх від руйнації. Для цього він щоліта організовує т. зв. «трипільські толоки». На його заклик відгукнулися люди з усієї України. Спочатку учасників толоки було кілька десятків людей, але в наступні роки на толоки в Легедзине приїздили сотні. Постійні учасники толоки: казкар Сашко Лірник, кінорежисери Михайло Іллєнко та Наомі Умань[5][6][7][8].
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1104 | 98.05% |
російська | 17 | 1.51% |
румунська | 4 | 0.36% |
болгарська | 1 | 0.08% |
Усього | 1126 | 100% |
Аматорське кіно
ред.В околицях Легедзина Владислав Чабанюк і Сашко Лірник провадили зйомки художнього кінофільму «Чорний козак».
Відомі люди
ред.- Владислав Чабанюк — історик, самодіяльний кінорежисер, директор Історико-культурного заповідника «Трипільська культура»
- Наомі Умань — режисер артхаусного кіно (США), протягом багатьох років мешкає в Легедзині.
Поховані в селі:
- Кузьмін Віталій Володимирович (1974—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Пам'ятки
ред.- Пам'ятник учасникам антибільшовицького повстання в Легедзиному. Встановлено у 2010 році[10].
- Пам'ятник героям-прикордонникам і службовим собакам, які 30 липня 1941 року прийняли нерівний бій з противником[11]. Встановлено 9 травня 2003 року
Галерея
ред.-
Пам'ятник загиблим прикордонникам
-
Ставок
-
Реконструкція трипільського поселення
-
Місце проведення "трипільської толоки"
-
Розкопки трипільського поселення поблизу села Легедзине
-
Реконструкція трипільського житла в музеї
Примітки
ред.- ↑ На Черкащині розкопали трипільський мегаполіс // ТСН. Архів оригіналу за 13 вересня 2011. Процитовано 22 червня 2011.
- ↑ Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
- ↑ Пам'ятник учасникам війни у с. Легедзино // Педагогічне краєзнавство. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 19 травня 2010.
- ↑ Археологи поновлять розкопки найбільшого міста трипільців. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
- ↑ Тетяна Виговська. Історико-культурний заповідник Трипільська культура. Здобутки і поневіряння // reporter.korrespondent.net, 28.07.2011. Архів оригіналу за 19.04.2014. Процитовано 18.04.2014.
- ↑ Тетяна Виговська. Трипільські скарби України // Я – Кореспондент, 28.07.2011. Архів оригіналу за 19.04.2014. Процитовано 18.04.2014.
- ↑ Костянтин Климчук. В Легедзиному пройшла щорічна Трипільська Толока // Я – Кореспондент, 30.07.2012. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
- ↑ Ігор Гайдаєнко. Закоханий у Легедзине! // Портал «Рідна країна», 25.10.2012. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
- ↑ У черкаському селі встановили монумент повстанцям, які загородили шлях кінноті Котовського. Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 21 листопада 2010.
- ↑ Пам’ятник бійцям Окремої Коломийської прикордонної комендатури та загиблим на війні собакам. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 19 травня 2010.
Література
ред.- Л.Панченко. Паланка (історико-краєзнавчий нарис). — Умань. 2003 ISBN 966-7659-30-5
- Шмаглій М. М., Дудкін В. П. Зіньковський К. В. Про комплексне вивчення трипільських поселень. // Археологія № 10. — Київ, 1973
- А. І. Кузьмінський, Г. В. Суховершко, В. Я. Чудновський. Наш рідний край. Хрестоматія з історії Черкащини. — Київ. 1993
Посилання
ред.- Феномен трипільської культури // Обрій, 31.07.2007[недоступне посилання з липня 2019]
- Тетяна Виговська. Історико-культурний заповідник Трипільська культура. Здобутки і поневіряння // reporter.korrespondent.net, 28.07.2011
- Тетяна Виговська. Трипільські скарби України // Я – Кореспондент, 28.07.2011
- Костянтин Климчук. В Легедзиному пройшла щорічна Трипільська Толока // Я – Кореспондент, 30.07.2012 [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Ігор Гайдаєнко. Закоханий у Легедзине! // Портал «Рідна країна», 25.10.2012 [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Пам'ятник учасникам війни у с. Легедзино // Педагогічне краєзнавство [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Легедзине [Архівовано 26 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Борони проти більшовиків. У черкаському селі встановили монумент повстанцям, які загородили шлях кінноті Котовського // Україна Молода, № 210, 10.11.2010 [Архівовано 27 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Legezino al. Łegedzyna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 122. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |