Борисов Лев Іванович

радянський і російський актор театру та кіно
(Перенаправлено з Лев Борисов)

Лев Іванович Борисов (рос. Лев Иванович Борисов; 8 грудня 1933, Пльос, РРФСР — 15 листопада 2011, Москва, Росія[2]) — радянський та російський актор театру і кіно. Заслужений[3] (1994) та народний (2001)[4] артист Росії.

Борисов Лев Іванович
Народився8 грудня 1933(1933-12-08)
Пльос, Privolzhsky Districtd, Івановська область, СРСР
Помер15 листопада 2011(2011-11-15)[1] (77 років)
Москва, Росія
  • цереброваскулярні хвороби
  • ПохованняТроєкуровське кладовище
    Громадянство СРСР
     Росія
    Діяльністьактор
    Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна
    Роки діяльностіз 1954
    ДітиNadezhda Borisovad
    Брати / сестриБорисов Олег Іванович
    IMDbnm0096844
    Нагороди та премії
    народний артист Російської Федерації Заслужений артист Російської Федерації

    Біографія

    ред.

    Народився 8 грудня 1933 року в місті Пльос Івановської промислової області. Молодший брат актора Олега Борисова. Закінчив Театральне училище імені Б. В. Щукіна (1956).

    До 1960 року працював в Театрі-студії, з 1960 по 1974 роки був актором Театру драми на Спартаківський. З 1974 по 1981 року — актор Обласного театру імені О. М. Островського, з 1981 по 1987 роки був актором Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського. З 1987 року — актор Московського театру-центру імені М. Н. Єрмолової. В останні роки грав в антрепризі «Чужа дружина і чоловік під ліжком».

    У кіно дебютував в середині 1950-х років в ролі десятикласника у фільмі «Атестат зрілості». Потім були ролі у фільмах «Висота», «Балада про солдата», «Вірні серця», «Доля людини», «Вас чекає громадянка Никанорова», «І знову Аніскін», «Ви чиї, старі?», «Ширлі-мирлі», «Вулиця молодості», «Мандрівний автобус», «Пригода графа Невзорова», «Звинувачуються у вбивстві», «Смиренний цвинтар», «Барханов і його охоронець», «Візит до мінотавра», «Винесення тіла» та інші. З братом Олегом Борисовим в 1987 році знявся у фільмі «Садівник». Активно знімався в телесеріалах: «Сава», «Батюшка», «Секунда до …», «Отаман», «Легенда про Тампуку», «Штрафбат», «Бандитський Петербург» та інших.

    У 1982 році на кінофестивалі молодих кінематографістів кіностудії «Мосфільм» був нагороджений призом за краще виконання чоловічої ролі у фільмі «Пригоди графа Невзорова». У 1990 році на кінофестивалі «Сузір'я» був удостоєний відзнаки за кращу чоловічу роль другого плану (фільм «Смиренний цвинтар»). У 2001 році став народним артистом Росії .

    Помер 15 листопада 2011 року в реанімації Боткінської лікарні після перенесеного інсульту[5].

    Церемонія прощання пройшла в Центральному будинку кіно в Москві 17 листопада. Похований на Троєкуровському кладовищі.

    Творчість

    ред.

    Ролі в театрі

    ред.
    Театр імені М. М. Єрмолової
    • 1987 — «По сусідству ми живемо» — дід Василь
    • 1988 — «Будинок, де розбиваються серця» — Рендол
    • 1989 — «Запрошення на страту» — директор в'язниці
    • 1991 — «Бусновата» — чиновник
    • 1992 — «Цвіркун на печі» — Калеб
    • 1994 — «Село Степанчиково» — Фома Опискин
    • 1996 — «Марія Стюарт» — сер Паулет
    • 1999 — «Прибайкальська кадриль» — Саня Ареф'єв
    • 2000 — «Цар Максиміліан» — могильник, посол
    • 2001 — «Субота, неділя, понеділок» — Антоніо[6]

    Фільмографія

    ред.

    Нагороди та премії

    ред.

    Примітки

    ред.
    1. http://kommersant.ru/doc/1816645
    2. Lenta.ru: Кино: Умер актёр Лев Борисов. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 30 червня 2021.
    3. а б Указ Президента РФ от 06.01.1994 № 38. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
    4. а б Указ Президента Российской Федерации от 26.01.2001 г. № 81. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 30 червня 2021.
    5. Умер известный актёр Лев Борисов. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021. [Архівовано 2021-07-12 у Wayback Machine.]
    6. Лев Иванович Борисов [Архівовано 15 березня 2012 у Wayback Machine.] на сайте театра им. Ермоловой