Закон (російський фільм, 1989)
«Закон» — радянський фільм-драма 1989 року, про події середини 1950-х років, коли після смерті Сталіна починався процес реабілітації необґрунтовано репресованих.
Закон | |
|---|---|
| рос. Закон | |
.jpg) | |
| Жанр | драма історичний фільм |
| Режисер | Володимир Наумов |
| Сценарист | Олександр Алов Володимир Наумов Леонід Зорін |
| У головних ролях | Юрій Шликов Наталія Бєлохвостікова Юрій Ступаков Микола Волков |
| Оператор | Валентин Железняков Олександр Мурса |
| Композитор | Микола Каретников |
| Художник | Євген Черняєв Олександр Клименко |
| Кінокомпанія | "Мосфільм" |
| Тривалість | 138 хв. |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1989 |
| IMDb | ID 0098704 |
Сюжет
ред.Початок березня 1953 року. На своїй ближній дачі вмирає І. В. Сталін. Стилізована під кінохроніку чорно-біла зйомка показує розгубленість і інтриги членів Президії ЦК КПРС — найближчих соратників і спільників Сталіна — над неостиглим трупом свого господаря, а потім заворушення на похоронах Сталіна, що відбулися 9 березня.
Показаний арешт, суд над Л. П. Берією й іншими керівниками МВС СРСР, приведення вироку у виконання в камері гауптвахти Московського військового округу і подальша кремація тіл страчених в 1 Московському (Донському) крематорії. При реконструкції арешту, суду і розстрілу Л. П. Берії сценаристи фільму спиралися в основному на спогади Хрущова М. С. та інших брали участь в арешті радянських генералів, тому серед істориків немає єдиної думки з приводу історичної достовірності зображених у фільмі сцен, хоча вони поставлені психологічно максимально переконливо.
Після ліквідації Берії з ГУЛАГу починають повертатися в'язні сталінських тюрем і таборів. В Москву в розпорядження Генеральної прокуратури СРСР відряджені багато співробітників, в тому числі два молодих юриста — Лунін і Кудрявцев. Їм доручено вивчення кримінальних справ радянських громадян, підданих політичним репресіям, і одночасно розслідування порушень соціалістичної законності, допущених слідчими НКВД-МДБ СРСР, які вилилися в злочинні методи ведення слідства. У разі, якщо реальних доказів в матеріалах справи не було, працівники прокуратури зобов'язані були приносити протест в порядку нагляду з метою скасування неправосудного вироку.
Так, наприклад, Тетяну Самаріну звинуватили і засудили за умисел (тобто, всього лише за намір) на вчинення, нібито, терористичного акту проти Сталіна і тільки лише на тій підставі, що вікна її квартири виходили на Арбат, тобто на урядову трасу. Проводячи перевірку у кримінальній справі, Лунін оглянув передбачуване місце підготовки до вчинення злочину і переконався, що вікна в квартирі засудженої Самарїної насправді виходили на подвір'я будинку, після чого на допит був викликаний С. І. Тимофєєв, колишній слідчий. На допиті колишній слідчий спочатку ухилявся від прямої відповіді і викручувався, а потім відверто погрожував працівнику прокуратури, впевнений у своїй абсолютній безкарності.
Даний епізод з вікнами — всього лише один, але цілком реальний приклад фальсифікації кримінальних справ в епоху Великого терору. І за кожною з таких справ — Самаріної, Піотровського — встають людські трагедії, що складаються в загальну моторошну картину тріумфуючого в країні беззаконня.
У ролях
ред.| Актор | Роль |
|---|---|
| Юрій Шликов | Андрій Павлович Лунін |
| Наталія Бєлохвостікова | Марина Дмитрівна |
| Юрій Ступаков | Іван Дєєв |
| Микола Волков | Володимир Матвійович Піотровський |
| Олена Майорова | Тетяна Самаріна |
| Борис Щербаков | Юра Кудрявцев |
| Армен Джигарханян | брат Піотровського, герой іспанської війни |
| Лев Борисов | слідчий на пенсії Сергій Іванович Тимофєєв |
| Євгенія Уралова | Любов Петрівна Івантєєва вдова зека |
| Олександр Пашутін | Рубцов |
| Михайло Ульянов | маршал Жуков |
| Володимир Заманський | маршал Григор'єв |
| Ян Янакієв | Лаврентій Берія |
| В'ячеслав Єзепов | колишній чоловік Тетяни |
| Олександр Яковлєв | Семен Олексійович Ширяєв звільнений зек |
| Наталія Фатєєва | Телешева громадянська дружина Піотровського |
| Марія Скворцова | Клавдія Іванівна дружина Дєєва |
| Микола Парфьонов | архіваріус |
| Георгій Саакян | Сталін |
| Павло Махотін | Булганін |
| Володимир Романовський | Хрущов |
| Юрій Рудченко | Маленков |
| Микола Засухін | Молотов |
| Вадим Вільський | гість на весіллі |
| Вадим Захарченко | лікар в поїзді |
| Віктор Уральський | людина на похоронах |
| Олександр Пятков | швейцар в ресторані |
| Микола Горлов | працівник крематорію Митрич |
| Станіслав Міхін | епізод |
| Ольга Копосова | наложниця Берії, епізод |
Знімальна група
ред.- Режисер-постановник: Володимир Наумов
- Автори сценарію: Олександр Алов, Володимир Наумов, Леонід Зорін
- Оператори-постановники: Валентин Железняков, Олександр Мурса
- Художники-постановники: Євген Черняєв, Олександр Клименко
- Композитор: Микола Каретников
- Звукооператор: Ігор Урванцев
- Державний симфонічний оркестр кінематографії
- Диригент: Емін Хачатурян
- Режисери: Наталія Терпсіхорова, Ігор Голинський
- Головний консультант: Юрій Северін
- Редактори: Ніна Скуйбіна, Е. Лебедєва
- Музичний редактор: Арсеній Лапісов
- Директора картини: Гагік Гаспарян, Сергій Сендик