Парфьонов Микола Іванович
радянський і російський актор театру і кіно
Микола Іванович Парфьо́нов (рос. Николай Иванович Парфёнов; 26 липня 1912, с. Сергеєві гори, Владимирська губернія, Російська імперія — 7 січня 1999, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1968).
Парфьонов Микола Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
26 липня 1912 Сергієві-Горки, Росія | |||
Помер |
7 січня 1999 (86 років) Москва, Росія | |||
Поховання | ||||
Громадянство |
![]() ![]() | |||
Діяльність | актор, кіноактор | |||
Заклад | Театр імені Моссовєта | |||
IMDb | nm0661419 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Біографічні відомостіРедагувати
Закінчив театральну студію при Театрі ім. Моссовєта (1935), де працював у 1935—1989 рр.
У 1935—1989 рр. — актор Державного академічного театру ім. Моссовєта.
Зіграв яскраві комедійні та характерні ролі (переважно — другого плану та епізодичні) у величезній кількості фільмів, сатиричному кіножурналі «Фитиль», а також — у ряді фільмів українських кіностудій.
ФільмографіяРедагувати
- «Рідні поля» (1944, новий голова)
- «Син полку» (1946, Кузьма Горбунов)
- «Урок життя» (1955, інженер Вася)
- «Це починалось так... » (1956)
- «Комуніст» (1957, комуніст)
- «Випадок на шахті вісім» (1957, Фірсов, начальник ділянки)
- «Жорстокість» (1959, Воробйов, старший міліціонер)
- «Битва в дорозі» (1961, Дем'янов)
- «Пригоди Кроша» (1961, Володимир Георгійович, директор автобази)
- «Без страху і докору» (1962, капітан міліції)
- «Великий фітиль» (1963, Іван, завідувач базою (Дачурка)
- «Перший тролейбус» (1963, вусатий водій; Одеська кіностудія, Кіностудія ім. М. Горького)
- «Тиша» (1963, Авер'янов)
- «При виконанні службових обов'язків» (1963, Іван Іванович, командир корабля Іл-18 (Москва-Тіксі-Магадан)
- «Вірте мені, люди» (1964, начальник колонії)
- «Голова» (1964, Клягін, секретар райкому)
- «Тридцять три» (1965, Прохоров)
- «Двадцять років по тому» (1965, міський обиватель)
- «Діти Дон Кіхота» (1965, Афанасій Петрович, головбух кінотеатру)
- «Дайте книгу скарг» (1965, Іван Семенович Постніков)
- «Очікування» (1966, бухгалтер)
- «Бережись автомобіля» (1966, прокурор на судовому засіданні (немає у титрах)
- «Чорт із портфелем» (1966, товариш Жагар, керівник промхарчоспілки, відповідальний за вивезення урожаю)
- «Зірки і солдати» (1967, підполковник Білої армії)
- «Брати Карамазови» (1968, буфетник)
- «Сім старих та одна дівчина» (1968, Сухов, «старий» — начальник поменше)
- «Урок літератури» (1968, завгосп школи Пантелій Іванович)
- «Крах» (1968, савінковець Порфирій Гнатович)
- «Служили два товариші» (1968, білий офіцер)
- «Наші знайомі» (1968, Іван Миколайович Сидоров)
- «Останні канікули» (1969, контролер в електричці)
- «Вчора, сьогодні і завжди» ( (1969, новела «Показ мод», ведучий показу мод)
- «Вальс» (1969, Федір Семенович, управдом)
- «Вас викликає Таймир» (1970, розгніваний чоловік)
- «Денискині розповіді» (1970, епізод)
- «Ті, що зберегли вогонь» (1970, начальник станції)
- «Троє» (1970, Терентій)
- «Срібні труби» (1970, Федотов)
- «Красна площа» (1970, начальник політвідділу армії)
- «Повернення „Святого Луки“» (1970, Матвій Захарович, слюсар)
- «Кінець Любавіних» (1971, Єлизар)
- «Без трьох хвилин рівно» (1972, Гордєєв)
- «Нерви... Нерви...» (1972, Фітюєв)
- «Найостанніший день» (1972, Петрович)
- «Ефект Ромашкіна» (1973, працівник меблевого магазину, тезка Ромашкіна; Кіностудія ім. О. Довженка)
- «Нейлон 100 %» (1973, чиновник)
- «Невиправний брехун» (1973, чоловік у парку, що пропонує виручити гроші за знайдений портсигар)
- «Свій хлопець» (1973, Іван Макарович, директор фабрики)
- «Дача» (1973, Олександр Васильович)
- «Ні слова про футбол» (1974, персонаж сновидіння)
- «Високе звання» (1974, начальник патруля)
- «Киш і Двапортфеля» (1974, Бузукін Микола Іванович, завідувач лабораторією-віварієм)
- «Ау-у!» (1975, житель села Малі Овчини, небайдужий глядач)
- «Афоня» (1975, Борис Петрович)
- «Алмази для Марії» (1975, гість у Дар'ї)
- «Ольга Сергіївна» (1975, Філіпченко)
- «Розвага для старичків» (1976, Андрій Андрійович Апраксін)
- «Є ідея!» (1977, придворний)
- «Катіна служба» (1977, Тимохін)
- «За сімейними обставинами» (1977, Трошкін)
- «Доброта» (1977, сусід Щукіна)
- «Гонки без фінішу» (1977, Іван Євграфович Судаков)
- «І це все про нього» (1977, Суворов)
- «Живіть в радості» (1978, Волнушкін)
- «Останній шанс» (1978, Нефьодов, начальник відділення народної дружини)
- «Поки божеволіє мрія» (1978, батько Отвьорткіна)
- «Близька далина» (1978, Василь Кузьмич Буланов)
- «Здається квартира з дитиною» (1978, сусід знизу)
- «Фрак для шибеника» (1979, охоронець в ательє мод)
- «Моя Анфіса» (1979, Чечін, начальник БМУ)
- «Вечірній лабіринт» (1980, гардеробник)
- «Громадянин Льошка» (1980, метрдотель)
- «Радощі земні» (1980, епізод)
- «Нічна подія» (1980, начальник колони таксопарку)
- «Бажаю успіху» (1980, Степан Трохимович, сусід)
- «Золоті рибки» (1981, Ложкін)
- «На початку століття» (1981, селянин)
- «Ми, що нижче підписалися» (1981, провідник)
- «Чародії» (1982, начальник потягу; Одеська кіностудія)
- «Сльози крапали» (1982, Кузякін)
- «Професія — слідчий» (1982)
- «Інспектор ДАІ» (1982, керівник будівельного тресту Василь Кирилович Пушков)
- «Вітя Глушаков — друг апачів» (1983, електромонтер)
- «Людина на полустанку» (1983, Скрипник)
- «Хабар. З блокнота журналіста В. Цвєткова» (1983, Афанасій Гаврилович Петербурзький, відвідувач Оловяннікової)
- «Інспектор Лосєв» (1983, начальник охорони трикотажної фабрики; Кіностудія ім. О. Довженка)
- «Жарти у бік» (1984, пасажир поїзда)
- «Дуже важлива персона» (1984, Петряков)
- «Щиро Ваш…» (1985,Новиков, начальник цеху)
- «Золота рибка» (1985,глядач в залі)
- «Не ходіть, дівчата, заміж» (1985,Трофимов, голова колгоспу «Вірний шлях»)
- «Чичерін» (1986,кухар Федір Опанасович)
- «Забави молодих» (1987,сусід)
- «Де міститься нофелет?» (1987,Федір Михайлович Голиков, батько Павла)
- «Вам що, наша влада не подобається?!» (1988, сторож на кладовищі)
- «Князь Удача Андрійович» (1989,Іларіон Петрович Северьянов, кримінальник)
- «Закон» (1989,архіваріус)
- «Приватний детектив, або Операція „Кооперація“» (1990, тов. Могильний, чиновник)
- «Мій чоловік — іншопланетянин» (1990, швейцар в ресторані)
- «П'ять викрадених монахів» (1991, відвідувач тиру)
- «Щен із сузір'я Гончих Псів» (1991, сусід)
- «На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі» (1992, полковник Петренко)
ПриміткиРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Капков С. В. Зти разные, разные лица: Легенды советского кино. М., 2001. — С.288—296.