Доля людини (фільм)

радянський художній фільм 1959 року

«Доля людини» (рос. «Судьба человека») — радянський художній фільм-драма 1959 року, знятий на кіностудії «Мосфільм». Екранізація однойменного оповідання Михайла Шолохова. Режисерський дебют Сергія Бондарчука.

Доля людини
рос. Судьба человека
Оригінальний постер до фільму
Жанрвоєнний фільм[1] і драматичний фільм Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерБондарчук Сергій Федорович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПродюсерРоскіноd Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристЛукін Юрій Борисовичd Редагувати інформацію у Вікіданих
На основі«Доля людини» Михайла Шолохова
У головних
ролях
Бондарчук Сергій Федорович, Зінаїда Кирієнко[2], Георгій Мілляр, Pavel Polunind і Pavel Volkovd Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорМонахов Володимир Васильович Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторБаснер Веніамін Юхимович Редагувати інформацію у Вікіданих
КінокомпаніяМосфільм Редагувати інформацію у Вікіданих
Дистриб'юторМосфільм і Netflix Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість103 хв.
Моваросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Рік1959
IMDbID 0053317 Редагувати інформацію у Вікіданих

Сюжет

ред.

З початком німецько-радянської війни шофер Андрій Соколов (Сергій Бондарчук) змушений розлучитися з сім'єю. В перші місяці війни він отримав поранення і потрапив у полон. Соколов переживає пекло нацистського концтабору, завдяки своїй мужності уникає розстрілу і, нарешті, тікає з полону за лінію фронту. У короткій фронтовій відпустці він дізнається, що дружина і обидві дочки загинули під час бомбардування. З близьких у нього залишився тільки син, який став офіцером. Повернувшись на фронт, Соколов одержує звістку про те, що його син загинув в останній день війни.

Після війни самотній Соколов працює далеко від рідних місць — в Урюпінську (Сталінградська, нині Волгоградська область). Там він зустрічає маленького хлопчика Ваню, який залишився сиротою. Соколов каже хлопчикові, що він його батько…

У ролях

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.