Леві Людвіг Маврикійович

Лю́двіг Маври́кійович Ле́ві (31 грудня 1853 (12 січня 1854)(18540112), Варшава, Королівство Польське, Російська імперія — 16 травня 1927, Москва, РСФРР, СРСР) — інженер шляхів сполучення, залізничник, конструктор паровозів часів Російської імперії та Радянського Союзу.

Леві Людвіг Маврикійович
Народився	31 грудня 1853 (12 січня 1854) Варшава, Російська імперія
Помер	16 травня 1927(1927-05-16) (73 роки) Москва, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	конструктор
Alma mater	Варшавський університет Інститут інженерів шляхів сполучення
Галузь	Паротягобудування
Заклад	Південно-Західна залізниця Московсько-Віндаво-Рибінська залізницяd Московсько-Києво-Воронезька залізниця

Ранні роки

Народився 12 січня 1854 року (за старим стилем — 31 грудня 1853 року) у Варшаві в городянській родині.

1874 року закінчив фізико-математичний факультет Варшавського університету, здобув науковий ступінь кандидата математичних наук. З дитинства захоплюючись залізницею, вступив до Інституту корпусу інженерів шляхів сполучення в Санкт-Петербурзі, єдиного в імперії закладу вищої освіти для залізничників, який закінчив 1877 року.

Робота на залізниці

Після закінчення інституту почав працювати на залізниці. Спершу працював слюсарем на Здолбунівській дільниці Києво-Берестейської залізниці, пізніше — помічником машиніста та машиністом III класу. 1879 року призначений техніком з особливих доручень відділу рухомого складу. 1881 року призначений завідувачем паровозної служби Управління Південно-Західних залізниць у Києві, а в 1886—1896 роках очолював технічний відділ Служби тяги.

Після служби на залізниці в Києві перейшов до Віндаво-Рибінської залізниці. У 1897—1901 роках був начальником служби рухомого складу тяги і майстерень Товариства Московсько-Віндаво-Рибинської залізниці. У 1902—1905 роках обіймав аналогічну посаду в Товаристві Московсько-Києво-Воронізької залізниці, після чого в 1906—1918 роках працював консультантом Управління технічної частини цієї ж залізниці.

У 1918 році відвідав лінію Арад — Чанад угорських залізниць, де вивчав експлуатацію тяги потягів автомотрисами. Того ж року призначений членом Науково-технічного комітету при Народному комісаріаті шляхів сполучення. 1924 року увійшов до Центральної комісії з покращення побуту вчених.

Помер у Москві 16 травня 1927 року.

Наукова діяльність

Паровоз типу 1-4-0(Р)

Під час свого проживання в Києві у 1880-х — першій половині 1890-х років активно працював над дослідженнями в галузі залізничного транспорту разом з інженером Олександром Бородіним. 1882 року при Київських Головних майстернях Південно-Західних залізниць біля станції Київ заснували першу у світі станцію з випробування паровозів, які проводили Бородін та Леві. Пізніше випробування паровозів проводилися на ділянці Київ — Фастів. У межах випробувань Бородін і Леві досліджували використання в паровозах комбінованих парових двигунів, що дозволяли значно економити паливні ресурси.

Леві досліджував використання подвійного розширення пари і парових оболонок у паровозах, розробив методику випробувань паровозів, довівши, що вони можливі лише за тривалих умов роботи.

1898 року за проєктом Леві почали будувати паровози типу 1-4-0(Р), що експлуатувалися на залізниці до 1930-х років. Паровози такого типу використовували чотирициліндрові тандем-компаунди.

Також Людвіг Леві брав активну участь у діяльності Дорадчих з'їздів інженерів служб колії, певний час на них головував. Був членом Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства та редакції журналу «Инженер». Разом з іншими членами відділу досліджував властивості шпал у межах вивчення проблем стійкості залізничних колій. Після переїзду до Москви став членом тамтешнього відділення Російського технічного товариства.

Основні праці Леві:

• Леви Л. М. Опытные исследования над применением системы «Compound» и паровых «рубашек» к паровозным машинам, произведенные на Юго-Западных железных дорогах. Инженер. 1886. № 10. С. 425—438.
• Леви Л. О применении к паровозам принципа «Компаунд». Инженер. 1893. № 12. С. 511—518.
• Леви Л. М. Опытное исследование влияния бандажной стали на службу бандажей. Инженер. 1897. № 1. С. 23—33.
• Леви Л. М. Результаты применения химической очистки воды на Юго-Западных железных дорогах. Инженер. 1895. № 3. С. 464.
• Леви Л. М. О практическом определении величины составов поездов в зависимости от размеров паровозов, профиля пути и средней скорости движения. Инженер. 1882. № 5—6. С. 165—172, 211—216.

Сім'я

Дружину Людвіга Леві звали Олена Іванівна. У шлюбі народилося троє дітей:

• Вацлав (нар. 11 травня 1880);
• Річард (нар. у квітні 1883);
• Софія (нар. 12 червня 1887).

Старший син подружжя, Вацлав Людвігович Леві, як і його батько, став інженером та з 1906 року був членом Московського відділення Російського технічного товариства.

Джерела

• Бердниченко Ю. А., Кириченко Г. І. Дорадчі з’їзди інженерів служби рухомого складу і тяги: діяльність Л.М. Леві // Історія науки і техніки. — 2018. — Т. 8, вип. 2 (13). — С. 284—296.
• Бердниченко Ю. А. (2012). Науковий доробок Л. М. Леві (1853—1927) в галузі залізничного транспорту (PDF) (дис. ... канд. іст. наук).
• Грицюта О. О. Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 20-26.
• Довганюк С. С. Історія становлення та розвитку механіко-будівельного відділу Київського відділення Російського технічного товариства (кінець XIX — поч. XX століть) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя, 2015. — Т. 2, вип. 44. — С. 234—235.
• Савченко О. В. Леві Людвіг Маврикійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
• Стрелко О., Бердниченко Ю. Розвиток наукових методів дослідження рухомого складу залізниць // Емінак: науковий щоквартальник. — Київ—Миколаїв, 2017. — Т. 2, № 4 (20) (жовтень-грудень). — С. 122—126.