Вікіпедія

Левченко Андрій Сергійович

український волейбольний тренер і волейболіст

Андрій Сергійович Левченко[2][3][4][5] (нар. 1 січня 1985, Харків) — український волейболіст, пляжний волейболіст і волейбольний тренер, центральний блокувальник і діагональний, помічник головного тренера і колишній гравець збірної України, головний тренер команди Української Суперліги ВК "Решетилівка", головний тренер чоловічої збірної команди України U17[6][7].

Андрій Левченко
Андрій Сергійович Леченко
Загальна інформація
ГромадянствоУкраїна Україна
Народження1 січня 1985(1985-01-01)[1] (39 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Зріст204 см
Спорт
Вид спортуволейбол і пляжний волейбол
Спортивне звання
Заслужений тренер України
Заслужений тренер України
Майстер спорту України
Майстер спорту України
КомандаЛокомотив (Харків) і Араґо де Сетd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левченко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Андрій Левченко.

Життєпис

ред.

Народився 1 січня 1985 року[8] в Харкові[9]. Батько — Сергій Іванович Левченко, мати — Олександра Андріївна Левченко, брат — Віталій Левченко[джерело?].

Навчався в Харківській СШ № 155, де й почав займатися волейболом із семи років. Перший тренер — М. І. Подобєд. З 2001 року став гравцем молодіжної команди харківського «Локомотива».

З 2002 по 2008 роки навчався в Харківській державній академії фізичної культури, у 2008—2012 — у Харківському авіаційному інституті, де здобув спеціальність «Економіка підприємства».

Під час ігрової кар'єри захищав барви харківського «Локомотива» (2004—2008, 2009—2011), латвійського клубу «ASK/Kuldiga — K-Volejs» (2008—2009), французького «Араґо де Сет» (Сет, 2011—2012), білоруського «Шахтаря» (Солігорськ, 2012—2014)[10], казахстанського «ТНК Казхром» (2014—2015), фінського «ВаЛеПа Састамала» (Тампере, 2015—2016; партнером був, зокрема, Станіслав Невядомський, головним тренером — Уґіс Крастіньш[11]), харківської «Юридичної академії» (2018—2019, 2020—2022), ВК «Аль-Наср» (Дубай, ОАЕ, 2019—2020). У складі національної збірної України став переможцем Золотої Євроліги у 2017 році. У 2011 році в китайському Шеньжені на всесвітній Універсіаді здобув срібні медалі в фіналі зазнавши поразки 1:3 від збірної Росії.

Також грав у пляжний волейбол на чемпіонатах України.

У сезоні 2021—2022 — граючий тренер харківської «Юридичної академії».

Був кандидатом у депутати від «УДАРу» під час виборів до Харківської міськради (по Шевченківському району) 2020 року[12].

Майстер спорту[12].

З грудня 2021 року призначений головним тренером національної збірної команди України у віковій категорії до 20 років.

Досягнення

ред.
Гравець
  • переможець Золотої Євроліги (2017)[13],
  • срібний призер Всесвітньої Універсіади (2011),
  • чотириразовий чемпіон України (2004, 2006, 2010,2011),
  • чотириразовий володар Кубка України (2004, 2006, 2010, 2011),
  • бронзовий призер чемпіонату України (2021),
  • дворазовий срібний призер першости Латвії (2008, 2009)[14],
  • бронзовий призер чемпіонату Франції (2012)[15],
  • дворазовий срібний призер першостей Білоруси (2013, 2014), дворазовий бронзовий призер Казахстану (2017, 2018), володар Кубка ОАЕ (2019)[16],
Тренер

Чемпіон України (2023)

  • фіналіст Золотої Євроліги 2023,
  • бронзовий призер Кубку претендентів 2023.

Сім'я

ред.

Дружина — Олена Олегівна Левченко; мають синів Іліана та Яна.

Примітки

ред.
  1. ↑ http://www.bvbinfo.com/player.asp?ID=12491
  2. ↑ Андрій ЛЕВЧЕНКО: «Наше завдання потрапити до фінального турніру ЧЄ U-20». — 2022. — 9 січня.
  3. ↑ Склад комісії з волейболу пляжного Федерації волейболу Харківської області.
  4. ↑ Левченко Андрій Сергійович.
  5. ↑ Іноді — Андрій Вікторович Левченко, див.: Склад офіційної делегації національної збірної команди України з волейболу (чоловіки) з 31 травня по 03 червня 2021 року, м. Запоріжжя [Архівовано 8 вересня 2021 у Wayback Machine.].
  6. ↑ Заржицкий, Игорь. Андрей Левченко возглавил сборную Украины U-20 по волейболу. СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  7. ↑ Заржицкий, Игорь. Андрей ЛЕВЧЕНКО: «Наша задача попасть в финальный турнир ЧЕ U-20». СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  8. ↑ Андрій Левченко [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.].
  9. ↑ Андрій Левченко [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]. (англ.)
  10. ↑ Шахтёр (Солигорск, Беларусь) - Состав команды - Суперлига - групповой этап (м) 2013/2014 - Волейбол. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  11. ↑ ВаЛеПа Састамала Тампере [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]. (англ.)
  12. ↑ а б Переключити Харків на комфортне життя і безпеку [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.].
  13. ↑ European Golden League 2017 » Классификация :. Волейбокс (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  14. ↑ Rīga/Lāse-R uzvar pirmajā finālspēlē. Sportacentrs.com (латис.). 1 квітня 2009. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  15. ↑ Volley-Ball Arago de Sète 2011-2012. fra.wiki. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  16. ↑ Medalists (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2018. Процитовано 6 січня 2022.

Посилання

ред.
  Зовнішні відеофайли
  Андрій Левченко про збірну України, чемпіонат Європи-2021 та задачі «Юракадемії» у новому сезоні на YouTube // Dmart TV. — 2021. — 9 жовтня.


  Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про волейболіста чи волейболістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Левченко_Андрій_Сергійович&oldid=43550531