Анатоль Левицький
Анато́ль Леви́цький (пол. Anatol Lewicki; 4 квітня 1841, село Присівці, нині Тернопільського району Тернопільської області — 25 квітня 1899, м. Краків) — польський історик, педагог українського походження.
| Анатоль Левицький | |
|---|---|
| Народився |
4 квітня 1841 с. Присівці, нині Зборівського району |
| Помер |
25 квітня 1899 (58 років) м. Краків |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Громадянство |
 Австрійська імперія → .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик, педагог |
| Галузь | історія[1] і медієвістика[1] |
| Відомий завдяки | поляк українського походження |
| Alma mater | Львівський університет |
| Знання мов | польська[1] |
| Заклад | Ягеллонський університет |
| Членство | Академія знаньd |
| Рід | Левицькі гербу Рогаляd |
| Батько | Левицький Григорій Григорович |
Біографія ред.
Народився 4 квітня 1841 року в селі Присівці (нині Тернопільського районуТернопільської області, Україна). Син греко-католицького священника, золочівського декана о. Григорія Левицького.
1861 року закінчив цісарсько-королівську гімназію в Тернополі. У 1862—1866 роках навчався у Львівському університеті (основними вчителями були Антоній Малецький та Генріх Цайсберг).[2]
З 23 березня 1867 до серпня 1879 працював учителем ц.-к. гімназії в Перемишлі.[2] (у 1867—1879 роках жив у Перемишлі). 8 червня 1879 призначений учителем IV гімназії у Львові (викладав історію, географію, номінований 1883 року). У 1879—1883 роках належав до «Грона історичної комісії Академії знань у Львові».
Від 24 серпня 1883 року — надзвичайний, від 12 квітня 1887 — звичайний професор кафедри історії Австрії Краківського університету. В 1894/1895 навчальному році — декан філософського відділу цього вишу. У 1883—1899 роках — член історичної комісії Академії знань, у 1889—1899 — її секретар. У 1888—1899 роках — член екзаменційної комісії для кандидатів на посади вчителів гімназій та реальних шкіл.[2] 30 листопада 1889 обраний членом-кореспондентом Академії знань.[3]
Крайова шкільна рада доручила йому після початку політики «нової ери» написати для українців підручник з історії Польщі[4] для середніх шкіл. Відомий під назвою «Нарис історії Польщі і з'єднаних з нею руських країв» (1884) багато разів перевидавався з доповненнями Ю. Фредберга (востаннє 1945-го в Лондоні). Підручник не раз критикували за недоліки у з'ясуванні причинності подій: автор дотримувався концепції історії Польщі краківської історичної школи.[5]
У працях Левицького є чимало матеріалів до історії України 14—16 століть.
Помер 25 квітня 1899 року у Кракові. Похований 27 квітня на Раковицькому цвинтарі в родинному гробівці. Під час церемонії прощання з промовою до присутніх звернувся, зокрема, Станіслав Смолька, який назвав покійного представником зникаючого типу людей «gente Ruthenus natione Polonus».[6]
Сім'я ред.
Дружина — Анна Меклер (14.9.1855—9.9.1919), син Анатоль (6.4.1881—11.10.1950), інженер, поховані разом з чоловіком і батьком у родинному гробівці.[6]
Примітки ред.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ а б в Mitkowski J. Lewicki Anatol… — S. 224.
- ↑ Там само. — S. 224—225.
- ↑ Łuczyńska B. Źródła do dziejów szkolnictwa w Galicji w zasobach Centralnego Państwowego Archiwum Historycznego we Lwowie — w perspektywie krystalizowania się narodu ukraińskiego // PRACE NAUKOWE Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. — 2014. — T. XVI. — S. 287.
- ↑ Вжосек С., Гурбика А. (переклад з польської). Левицький Анатоль [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 84.
- ↑ а б Mitkowski J. Lewicki Anatol… — S. 225.
Джерела та література ред.
- До исторії наших «уній» [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Дѣло. — 1893. — 26 лип., 29 лип.
- Барна В., Ханас В. Левицький Анатоль // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 328. — ISBN 966-528-199-2.
- Вжосек С., Гурбика А. (переклад з польської). Левицький Анатоль [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 84. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1265.
- Łosowski J. Anatol Lewicki. — Przemyśl, 1981.
- Mitkowski J. Lewicki Anatol (1841—1899) // Polski Słownik Biograficzny. — T. XVII. — 1972. — S. 224—225. (пол.)