Ласт (міра)

(Перенаправлено з Лашт)

Ласт[1], лашт[2] (від нім. Last — «тягар, вантаж») — одиниця вимірювання об'єму й ваги вантажів, яка мала в різних місцях неоднакову величину, і крім того, залежала від виду товару. Хлібний ласт (лашт) вживався для вимірювання ваги вантажу (зазвичай зерна), що поміщався на одному возі, запряженому четвериком коней, чи на двох парокінних фурах. У 16—17 ст., за відсутності спеціальних одиниць місткості суден (тоннажу), була основною оптовою одиницею ваги в морській торгівлі країн басейну Балтійського моря.

Хлібний ластРедагувати

У Північній Європі кінця XIX — початку XX століття ласт служив хлібною мірою, значення якої в різних країнах було різним. Англійський ласт дорівнював 29,078 гектолітрам (2,9 м³) чи 640 імперським галонам[3], гамбурзький — 32,976 гкл (3,3 м³), данський — 16,694 гкл (1,6 м³), любекський — 33,307 гкл (3,3 м³), нідерландський — 30 гкл (3 м³), американський — 28,190 гкл (2,8 м³)[4]. При застосуванні ласта як одиниці ваги його приймали рівним 2000 кг, а комерційний ласт у Гамбурзі, Любеку й Бремені — 3000 кг[4]. У Бельгії корабельний ласт дорівнював 1000 кг, у Голландії — 1976,36 кг[4].

«Арифметика» Л. Магницького й словник Даля визначають ласт хліба або іншої сипкої речовини як міру, що дорівнює 12 чвертям[5], отже, такий ласт мав дорівнювати 3 кадям (оковам) чи 2 518,92 л ≈ 2,52 м³. При застосуванні ласта як міри місткості купецького судна Даль визначав його як дві тонни або 120 пудів[5] (у різні часи російський ласт вміщував від 90 до 120 пудів чи близько 1475—1960 кг).

Згідно з Ризькою борговою книгою кінця XIII ст., тодішній ласт дорівнював 30 новгородським капам (рос. капь), що мало відповідати близько 165 пудам. Пізніше ласт важив 120 пудів, а наприкінці XV ст. вже 90 пудів. Московська «Торгова книга», що датується 1575—1610 роками, визначає сучасний їй ласт у 72 пуди[4] (1179 кг).

На українських землях у лаштах вимірювалася вага зернового хліба, що експортувався для продажу на заморських ринках. Метрологічною основою даної міри був гданський ласт вагою 2107—2124 кг. Один лашт дорівнював приблизно 50 шифунтам[6] чи 100 неметричним центнерам.

Польський лашт (łaszt) застосовувався у XIV—XIX ст. у балтійських портах для вимірювання сипких товарів, переважно хліба. Дорівнював 3000-3840 літрам (3-3,8 м³), ділився на 30 корців чи на 60 шефлів[7].

Старий австро-німецький ластРедагувати

Як застаріла міра ваги наприкінці XIX ст. ласт використовувався в Австрії для металів, бавовни (від 20 до 40 центнерів, тобто 2-4 тонни) і в Німеччині для вугілля (60 центнерів, тобто 6 тонн)[4].

Корабельний ластРедагувати

Ласт, що застосовувався в морських вантажоперевезеннях, дорівнював 2 реєстровим тоннам = 200 кубічним футам = 5,66306 м³. На один корабельний ласт звичайно вважалося: 120 пудів брутто сала, конопляної олії, поташу, щетини, цукрового піску, 120 пудів заліза і міді; 100 пудів брутто смоли, дьогтю і воску; 100 пудів пшеничного борошна; 80 пудів брутто свічок і прядив'яної пряжі; 80 пудів листового тютюну; 60 пудів брутто прядива, льону, клею і кінського волосу; 16 чвертей пшениці, жита, вівса, лляного і конопляного насіння тощо[4].

Митний збір, що стягався з суден, залежав від їхньої місткості і називався ластовим[8].

Ласт для лісуРедагувати

Ласт пиляного і обробленого сокирою лісу в Данцигу і Мемелі дорівнював 2,742 м³ і круглого 2,228 м³, у Штетіні для пиляної і обробленої сокирою деревини ялини і ялиці — 2,468 м³ і дуба 2,228 м³[4].

У Російській імперії ласт лісу, що експортувався з Ризького порту, дорівнював для пиляних і оброблених сокирою матеріалів 80 кубічним футам (2,265 м³), для пиляного лісу чи дощок — 65 кубічним футам (1,840 м³)[4].

Лічильна одиницяРедагувати

Англійське «Застосування мір і ваг» (Assize of Weights and Measures) початку XIV століття згадує оселедцевий ласт (herring last) описуючи його як 10 «довгих тисяч» чи 12 000 штук[9]. Варіант тексту нормандською мовою описує оселедцевий ласт як кількість, рівну 10 «коротким тисячам» з 12 «довгих сотень», що дає ті ж 12 000[10].

Шкіряний ласт дорівнював 20 дикерам (dicker) = 200 штукам шкір, або, іноді, 12 дюжинам (гросу) шкір, тобто 144 штукам[11].

Інші застосуванняРедагувати

В Англії існував ласт для пороху, який Англійська артилерійська палата (English Ordnance Board) визначала рівним 24 барелям чи 2400 фунтам (1 090 кг)[11]

Англійський ласт для льону і пір'я дорівнював 1 700 фунтам (близько 770 кг)[11].

«Застосування мір і ваг», датоване бл. 1300 р., згадує також ласт для вовни, рівний 12 сакам = 24 веям (weys) = 336 лондонським стоунам = 4200 торговим фунтам (1 835 кг)[9].

ПриміткиРедагувати

  1. Ласт // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. Лашт // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Cardarelli, François Cardarelli; Sheilds, M.J. (2003). Encyclopaedia of Scientific Units, Weights and Measures. Their SI Equivalences and Origins. London: Springer. с. 23. ISBN 978-1-4471-1122-1. 
  4. а б в г д е ж и Ласт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  5. а б Ласт // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  6. Шифунт // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2086. — 1000 екз.
  7. Zygmunt Gloger Encyklopedia staropolska (пол.)
  8. Самойлов К. И. Ласт // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  9. а б Ruffhead, Owen, ред. (1763a). The Statutes at Large.  I: From Magna Charta to the End of the Reign of King Henry the Sixth. To which is prefixed, A Table of the Titles of all the Publick and Private Statutes during that Time. London: Mark Basket for the Crown. с. 148–149. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 7 травня 2022. . (англ.) & (лат.) & (норм.)
  10. Statutes of the Realm I. London: G. Eyre & A. Strahan. 1810. с. 204. 
  11. а б в Oxford English Dictionary, 3rd ed. «last, n.2» Oxford University Press (Oxford), 2014.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати