Ластівка (село)

село в Турківському районі Львівської області України

Ла́стівка — село Дрогобицького району Львівської області, на березі річки Стрий у Карпатах. Налічує 450 дворів. Входить до Східницької селищної громади.

село Ластівка
Герб
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Дрогобицький район
Громада Східницька селищна громада
Основні дані
Засноване XIV століття
Населення 802
Площа км²
Густота населення 802 осіб/км²
Поштовий індекс 82521
Телефонний код +380 3269
Географічні дані
Географічні координати 49°13′32″ пн. ш. 23°11′21″ сх. д. / 49.22556° пн. ш. 23.18917° сх. д. / 49.22556; 23.18917Координати: 49°13′32″ пн. ш. 23°11′21″ сх. д. / 49.22556° пн. ш. 23.18917° сх. д. / 49.22556; 23.18917
Середня висота
над рівнем моря
509 м
Водойми Стрий
Місцева влада
Адреса ради смт.Східниця
Карта
Ластівка. Карта розташування: Україна
Ластівка
Ластівка
Ластівка. Карта розташування: Львівська область
Ластівка
Ластівка
Мапа
Мапа

CMNS: Ластівка у Вікісховищі

Географія ред.

Розташоване за 16 км від залізничної станції Явора, за 24 км від райцентру Турка.

Історія ред.

Перша згадка про село датується XIV сторіччям.

У Радянсько-німецькій війні брали участь 42 селяни, з них 24 загинули.

У серпні 1944 р загін УПА біля села напав на німецький загін захопив близько тридцяти обозів з боєприпасами[1].

3 червня 1949 року стрільці з КВ під командою командира Х-а, йдучи рейдом, вийшли на засідку радянської армії на верхах гір між селами Ластівка — Ясениця — Кіндратів. Ворог, силою близько 100 людей, лежав на голих хребтах гір, розташувавшись у формі фронтальної лінії, наче загороджував усі переходи між масивом Майданських і Недільнянсько-Смільнянських лісів, та мав при собі коней. Група УПА складалася з 11 людей. Ворог підпустив її під голий верх, а відтак закидав гранатами, яких впало 11. Завдяки тому, що група залягла, гранати не зробили жодних втрат. Після вибухів ворожих гранат група відступила. Ворожі втрати — один убитий.

Унаслідок примусової колективізації з боку СРСР у селі створено відділення яворського радгоспу «Комсомолець».

Населення ред.

У селі поширені такі прізвища: Свищ, Юськів

Герб села ред.

Герб Ластівки: у срібному полі над трьома синіми горами летить чорна ластівка з золотим дзьобом і срібним животиком, на синьому полі три срібні ялинки, середня вища від двох інших.

Ластівка уособлює назву села, а ялинки підкреслюють місцеву рослинність. Три ялинки також означають три села, підпорядковані сільраді. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано у декоративний картуш, увінчаний золотою сільською короною, що свідчить про статус поселення.

Культові споруди ред.

У селі є три храми:

Церкву Покрови Пресвятої Богородиці зведено в 2001 році за проектом турківських архітекторів Михайла Лофія та Івана Бесєдіна, її спорудили майстри Валерій Пахомов, Євген Мотиш та Валерій Римарук.

Розташована в центрі села на рівній ділянці біля дороги. Мурована з цегли з дерев'яними верхами, хрещата в плані, прямокутними вівтарем, бабинцем та навою з укороченими бічними раменами. до вівтаря, по боках, прилягають прямокутні ризниці, а до бабинця від заходу — присілок. Наву на низькому дерев'яному світловому восьмерику вінчає велика приплюснута баня. Дві менші бані на невеликих восьмериках завершують двосхилі дахи бабинця і вівтаря. Бічні рамена вкриті двосхилими дахами.

Господарство ред.

У селі займаються розведенням рогатої худоби, вирощуванням льону. Функціонувала швейна та взуттєва майстерні[2].

Соціальна сфера ред.

Дев'ятирічна школа, народний дім на 200 осіб, бібліотека (8400 книг), ФАП, дві крамниці й поштове відділення.

Відомі мешканці ред.

Ярослав Приріз - єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви з 24 грудня 2011 року.

Нагірнич Дмитро Васильович — директор Ластівської НВК з 2004 року.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinśku Samostijnu Sobornu Derżawu 1942—1950 rr., T. 2, 69-70.
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 694—695