Лапата Микола Іванович

Микола Іванович Лапата (2 квітня 1921, Кремінна — 30 травня 1977, Москва) — Герой Радянського Союзу, гвардії полковник, кандидат військових наук, доцент.

Лапата Микола Іванович
Народження	2 квітня 1921(1921-04-02) Кремінна, Новоглухівська волость, Куп'янський повіт, Харківська губернія, Українська СРР
Смерть	30 травня 1977(1977-05-30) (56 років) Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Звання	полковник
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

біографія

Могила Лапати на Кунцевському кладовищі Москви

У збройних силах з 1938 року. У 1940 році закінчив артилерійське технічне училище в місті Ленінграді. У роки Другої світової війни командир дивізіону 122-го гвардійського артилерійського полку 51-ї стрілецької дивізії 6-ї гвардійської армії 1-го Прибалтійського фронту. Гвардії капітан Лапата відзначився при прориві оборони і форсуванні річки Західна Двіна в червні 1944 року.

З 1952 року працював у Військово-технічній Академії імені Дзержинського на посадах — викладач, старший викладач, начальник кафедри.

Нагороди

• Герой Радянського Союзу;
• орден Леніна;
• орден Червоного Прапора;
• орден Олександра Невського;
• орден Вітчизняної війни II ступеня;
• два ордени Червоної Зірки;
• медалі.

Література

• Военный энциклопедический словарь ракетных войск стратегического назначения / Министерство обороны РФ; Гл. ред.: И.Д. Сергеев, В.Н. Яковлев, Н.Е. Соловцов. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1999. — 632 с. — 8500 прим. — ISBN 5-85270-315-X.. — С.266—267.

Посилання

• Лапата Микола Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).