Лайош Зілахі

угорський письменник

Лайош Зілахі
Zilahy Lajos
Lajos Zilahy - Hungarian Writer - The ten-year-old Hungarian Radio Album 1935.jpg
Народився 27 березня 1891(1891-03-27)[1][2][…]
Салонта, Біхор, Румунія
Помер 1 грудня 1974(1974-12-01)[1][2][…] (83 роки)
Новий Сад
Поховання
Країна Flag of Hungary.svg Угорщина
Flag of the United States.svg США
Національність угорець
Діяльність письменник, журналіст, прозаїк-романіст, драматург, публіцист, перекладач, сценарист, кінорежисер
Alma mater Будапештський університет (1910-ті)
Мова творів угорська, англійська
Членство Товариство Кішфалудіd і Угорська академія наук
Родичі István Bárczyd

CMNS: Лайош Зілахі у Вікісховищі

Лайош Зілахі (угор. Zilahy Lajos; 27 березня 1891 — 1 грудня 1974) — угорський прозаїк і драматург. Народився в теперішньому місті Салонта (зараз в Румунії) в Трансільванії, яка тоді була частиною Королівства Угорщини, частини Австро-Угорщини. Зілахі вивчав право в університеті Будапешта. Під час Першої світової війни був поранений на Східному фронті — досвід, який згодом вплинув на його бестселер Двоє ув'язнених (Két fogoly).

Лайош Зілахі брав активну участь у розвитку кіно. Його роман Щось дрейфує на воді (Valamit Visz ВІЗ) був двічі фільмований. Його п'єса Генерал стала фільмами у 1930 та 1931.

Був редактором арт-журналу Híd (Міст) у 1940—1944. Видання критикувало як фашизм, так і комунізм. У 1939 році Зілахі створив кіностудію під назвою Pegazus, де пропрацював до кінця 1943. У 1944 році вийшла його п'єса Tornyok (Дерев'яні вежі), котра була заборонена цензурою.

Лайош Зілахі став генеральним секретарем Угорського ПЕН-клубу, але його ліберальні погляди конфліктували спочатку з режимом Горті, а пізніше з комуністичним правлінням, тож у 1947 році письменнику довелося залишити Угорщину. Він переїхав до США, де закінчив A Dukay család, трилогію романів про уявну аристократичну угорську фамілію та її історію з часів Наполеона до сучасної Югославії.

Помер в місті Новий Сад, Сербія, частина Югославії.

Деякі з його романів перекладено болгарською, хорватською, чеською, данською, голландською, англійською, естонською, фінською, французькою, німецькою, італійською, японською, польською, румунською, сербською, словацькою, іспанською (переважно), шведською та турецькою, а деякі з його п'єс — німецькою, італійською та іспанською. Видання коротких оповідань доступні іспанською мовою, і деякі з його коротких оповідань перекладено на болгарською, хорватською, англійською, естонською, французькою, німецькою, італійською, польською, португальською, словацькою, іспанською та шведською.

ПублікацїРедагувати

  • Zilahy Lajos versei 1914—1916 Beöthy Zsolt előszavával (1916);
  • Az ökör és más komédiák (1920);
  • Halálos tavasz (1922);
  • Szépapám szerelme (1922);
  • A jégcsap (1923);
  • Hazajáró lélek (1923);
  • Az ezüstszárnyú szélmalom (1924);
  • Süt a nap (1924);
  • Csillagok (1925);
  • Zenebohócok (1925);
  • Két fogoly (1926);
  • A világbajnok (1927);
  • Valamit visz a víz (1928);
  • A fehér szarvas (1929);
  • Versek (1929);
  • Leona (1930?);
  • Úrilány (1932?);
  • A lélek kialszik (1932);
  • A tésasszony (1932);
  • Tűzmadár (1932);
  • Fehér hajó (1932?);
  • A tizenkettedik óra (1933);
  • Az utolsó szerep (1935);
  • A fegyverek visszanéznek (1936);
  • Szűz és gödölye (1937);
  • Gyümölcs a fán (1938);
  • Kisebb elbeszélések (1939);
  • A földönfutó város (1939);
  • Csöndes élet (1941);
  • Szépanyám (1943);
  • Fatornyok (1943);
  • Ararát (1947);
  • A Dukay család (1967–68).

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Твори
  • Giffuni, Cathe (1988) "Lajos Zilahy: A Bibliography, " Hungarian Studies 4/2.