Лаврівський Іван Васильович
Іван Васильович Ла́врівський[1] гербу Сас[2] (1773, село Терка, нині Польща — 25 червня 1846, Перемишль[3]) — український галицький священник (УГКЦ), освітній діяч.
| о. Іван Лаврівський | |
|---|---|
 о. Іван Лаврівський | |
| Народився | 1773 Терка, Гміна Солина, Ліський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща  |
| Помер | 25 червня 1846 Перемишль |
| Країна | .svg){kind=small} Габсбурзька монархія Австрійська імперія |
| Діяльність | священик, педагог, освітній діяч |
| Alma mater | Львівський університет |
| Посада | ректор Львівської духовної семінарії |
| Конфесія | УГКЦ |
Один зі сподвижників освітнього, громадського, релігійного діяча Івана Снігурського. Стрийко Юліана Лаврівського.
Життєпис
ред.У 1798 році закінчив Львівський університет.
Професор цього вишу в 1798—1804 роках. Ректор Генеральної Духовної Семінарії у Львові[4]), професор богословського інституту у Перемишлі.
У 1820 році перейшов зі Львова до Перемишля, де служив єпископ Іван Снігурський. Йому було надано титул крилошанина і запропоновано викладати в Інституті Дяків і Учителів, зоснованому єп. Іваном Снігурським та о. Іваном Могильницьким.[4]
Крім того, о. Іван Лаврівський викладав у латинській семінарії, згодом був обраний членом Краківської Академії Наук і багато працював на літературній ниві, збагативши українське красне письменство перекладами з інших мов і своїми творами.[4]
Лаврівський викладав українською мовою, склав підручник української граматики, буквар, виданий під назвою «Elementarz ruski, niemiecki i polski» у Перемишлі 1838 року, та методичні посібники.
У 1836 році єп. Снігурський назначив його головним інспектором парафіяльних шкіл. У тому часі ним був написаний підручник методики для учителів, що навчали в цих школах.[4]
Організував у Перемишлі друкарню, зібрав колекцію обсягом до 15 тисяч книг, яку передав для загального користування бібліотеці Перемиській капітулі УГКЦ.
Заснував грошовий фонд для допомоги українським школам.
Примітки
ред.- ↑ Наголос подано за Лаврівський Іван Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 6. — 1981.
- ↑ JULIAN ŁAWROWSKI. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
- ↑ Блажейовський Дмитро. Історичний Шематизм Перемишльської Єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939)… ― С. 735.
- ↑ а б в г Lida (11 червня 2020). Єпископ Іван Снігурський і утвердження мовно-культурної та національної ідентичности українців Перемишльщини | Патріярхат (укр.). Процитовано 28 березня 2025.
Джерела та література
ред.- Блажейовський Д. Історичний Шематизм Перемишльської Єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — 1008 с. (англ.)
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.). — Львів : Світ, 1996. — 448 с. — С. 151—153. — ISBN 5-7773-0359-5.
- Лаврівський Іван // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 4. — С. 1251.
- Стемпєнь С. Лаврівський Іван (Іоанн) Васильович [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 12. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Посилання
ред.- Лаврівський Іван Васильович [Архівовано 8 січня 2015 у Wayback Machine.].
- Dyplom doktora teologii nadany Janowi Ławrowskiemu przez c.k. Uniwersytet we Lwowie [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] // Archiwum Państwowe w Przemyślu, Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu (лат.)