Терка (Польща)
Терка (пол. Terka) — село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Давнє село на межі етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Населення — 204 особи (2011[1]).
Село
_-_centrum.JPG) Координати 49°17′ пн. ш. 22°25′ сх. д. / 49.283° пн. ш. 22.417° сх. д.Координати: 49°17′ пн. ш. 22°25′ сх. д. / 49.283° пн. ш. 22.417° сх. д.
|
Історія ред.
Поселення існувало в 1463 р. як шляхетська власність Балів. У документі 1526 р. згадується в селі піп. У 1530 р. документуються 5 дворищ, млин, піп і солтис. В I пол. XVI ст. село було на волоському праві і входила в склад володінь Балів. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1880 р. в селі було 365 мешканців (у 55 будинках; 312 греко-католиків, 37 римо-католиків і 16 юдеїв), у 1900 р. — 425, у 1910 р.— 495.
У 1919-1939 рр. село входило до Ліського повіту Львівського воєводства. В 1921 р. в селі було 77 будинків і 460 мешканців. У 1930-1932 рр. задля латинізації та полонізації українців у Терці збудовано мурований костел. На 01.01.1939 у селі було 680 жителів (570 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів, 10 поляків і 10 євреїв)[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.
Після Другої світової війни польська влада почала терор проти українців. У червні 1946 р. Польське військо насильно виселило до СРСР більшість українців, застреливши при цьому 19-річного юнака. У відповідь боївка Служби Безпеки УПА 4 липня заарештувала чотирьох осіб, запідозрених у доносах репресивним комуністичним органам, а п’ятий був застрелений при спробі втечі. 6 липня в село прибули карателі під командуванням капітана Зуберта з 36-ї Команди 8-го відділу прикордонних військ з Вовковиї, побили жінок і дітей, пограбували і понищили хати, а 43 жителів узяли заручниками і погнали під конвоєм у Вовковию. СБ тим часом переслухала затриманих; двоє (один з них поляк, а другий — українець) визнали вину, розповіли передану інформацію і були повішені 7 липня в селі з табличками на грудях: покарані як агенти більшовизму — ворога польського і українського народів. 8 липня повернулися карателі під командою Зуберта і застрелили чи спалили живцем щонайменше 12 українців, спалили 23 господарства, а 21 заручника (14 жінок і 7 дітей) загнали в хату Дудки і спалили їх живцем, обливши бензином і підпаливши хату та закидуючи її гранатами і розстрілюючи з автоматів.
Всього, різним способом було вбито коло 30-ти жителів села.[3] Після екзекуції польські прикордонники вивезли з села всіх поляків. Решту українців у 1947 р. в ході операції Вісла депортовано на понімецькі землі Польщі в села в околиці Старгарду[4], а Осипа Вайду і Василя Вайду ув’язнено до концтабору в Явожні.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церкви ред.
У 1489 р. вперше згадується василіанський монастир, який знаходився на північній околиці села, що й досі називається Монастир, при монастирі була церква. Монастир був закритий у 1780 р., а на його місці залишилась мурована каплиця, знищена після виселення українців. Перша відома церква Св. Пророка Іллі в селі була дерев'яною, побудована в 1781 р. Згодом у 1911 р. на її місці побудована нова мурована, яка згоріла в 1914 р., відбудована в 1922 р. В 1957 р. польською владою розібрана. Частина будівельних матеріалів використана місцевими жителями для будівництва стаєн для худоби.[5]
Місцева греко-католицька парафія належала до 1924 року до Балигородського деканату, опісля — до Тіснянського деканату Перемишльської єпархії. До парафії належали також філія в с. Буковець і прихід з с. Полянки.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 102 | 20 | 68 | 14 |
| Жінки | 102 | 20 | 56 | 26 |
| Разом | 204 | 40 | 124 | 40 |
Пам’ятки ред.
- Підмурівок церкви та розташовані поряд мурована дзвіниця кінця XIX ст. і прицерковний цвинтар, на якому серед інших поховань знаходиться братська могила замучених 8 липня 1946 р. українців, споруджена коштом родичів у 1985 р.
- В костелі наявний один із двох дзвонів з церковної дзвіниці (доля другого невідома).
- Кілька дерев’яних бойківських хиж.
- Кам’яний хрест 1848 року на знак знесення панщини.
- Залізний геодезичний стовп 1927 року з державною емблемою для вимірювання рівня води коло моста через річку Солинку.
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Терка (Польща)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 44.
- ↑ Смеречинський М. (2016) Книжка про безпритульну пам'ять. Наще слово; Рецензії та огляди №28
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
- ↑ Очевидець "Вісли": наші сім'ї розсіяні від Донбасу до Атлантики. BBC News Україна (укр.). Процитовано 2 січня 2021.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела ред.
- Terka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 311. (пол.)
- Terka[недоступне посилання з липня 2019]
- Terka
- Terka
- Руський апокриф — Відкриті українські наукові дані (пол. APOKRYF RUSKI Otwarte Ukraińskie Zasoby Naukowe)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |