Лаврук Павло
Частина інформації в цій статті застаріла. (серпень 2020) |
Лаврук Павло (1861, село Вербіж Вижній[2], або 1865, Іспас (тепер село Спас Коломийського району — 1942?) — український галицький селянин з Іспаса, активний діяч Української радикальної партії (РУРП) на Коломийщині.
| Лаврук Павло | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1861 Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область |
| Помер | 1943 |
| Поховання | Спас |
| Країна |  Долитавщина ЗУНР УНР |
| Діяльність | політик |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] і член Палати Цислейтаніїd |
| Партія | Українська радикальна партія[1] |
З життєпису
ред.Народився в селянській родині в селі Вербіж Вижній Коломийського повіту. Закінчив початкову школу. Одружився в 1888 році в Іспасі та надалі там займався хліборобством.[2] Організатор січового руху. Обраний заступником посла до Австрійського парламенту о. Тита Войнаровського, хоча сам посол волів ним бачити д-ра Олександра Кульчицього — директора товариства «Покупський Союз» у Коломиї.[3] У 1911-1918 роках — посол Австрійського парламенту від двомандатного округу № 56 Галичини (включав сільські громади судових повітів Печеніжин, Коломия, Жаб'є, Кути, Косів, Яблунів, Заболотів, Гвіздець, Отинія). Фракційне представництво: входив в Український радикальний клуб до 12 лютого 1913 (розпуск), далі був в Українському союзі, з 8 листопада 1916 року ввійшов до Української парламентарної репрезентації (русинський радикал).[2]
Посол до Галицького сойму (1913—1914 роках; у 10-му скликанні був обраний від IV курії від Косівського повіту (округ № 13), входив до складу «Українського соймового клубу»[4]). Делегат Української Національної Ради ЗУНР в 1918-1919 роках.
Після Першої світової війни аґітував за співпрацю з польським урядом. Був виключений з УРП.
Примітки
ред.- ↑ https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/64265/edition/59510/content — С. 2.
- ↑ а б в Franz Adlgasser. Kurzbiografie Lawruk (Lavruk), Pavlo на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
- ↑ Шевченко О. Громадська діяльність Тита Войнаровського // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 2 (479) (бер.-квіт.). — С. 88. — ISSN 0130-5247.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… С. 115
Джерела
ред.- Лаврук Павло // Січовий рух у Галичині й на Буковині (1900—1914 рр.) [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Макух І. Польські вибори і Сх. Галичина // Діло. — 1922. — Ч. 48 (1 лист.). — С. 2.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).
|
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |