Коломийський район (1940—2020)

колишній район в Івано-Франківській області (Україна)

Коломи́йський райо́н — колишній район України у центрі Івано-Франківської області. Районний центр: Коломия. Населення становить 100 511 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1000 км². Район утворено 17 січня 1940 року. Мав у своємо складі три селища і 80 сіл.

Коломийський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Івано-Франківська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2623200000
Утворений: 17 січня 1940
Населення: (2020) 96 573
Площа: 1000 км²
Густота: 100.8 осіб/км²
Тел. код: +380-3433
Поштові індекси: 78200—78294
Населені пункти та ради
Районний центр: Коломия
Селищні ради: 3
Сільські ради: 47
Смт: 3
Села: 78
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Дячук Роман Васильович
Голова РДА: Глушков Любомир Олексійович[1]
Вебсторінка: Коломийська РДА
Коломийська райрада
Адреса: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Верещинського, 17
Мапа
Мапа

Коломийський район у Вікісховищі

Географія

ред.

Розташована вона на південному сході Івано-Франківської області; район займає площу понад 1026 км².

Тисменицький район Тлумацький район
Надвірнянський район Городенківський район
Косівський район Снятинський район

Вигідне географічне розташування, зосередження у районі особливих природних ресурсів зі своєрідною флорою і фауною передгірних районів Карпат, сприятлива екологія, велика кількість пам'яток архітектури різних стилів та епох, приміська заповідна зона, збережені культурні традиції предків, відомі мистецькі осередки і мистецько-фестивальний імідж, а також історична спадщина без сумніву визначають Коломийщину як привабливий туристичний об'єкт.[джерело?][2]

Природно-заповідний фонд

ред.

У Коломийському районі на площі близько 70 га поблизу села Княждвір зберігся тис Ягідний — Княждвірський тисовий гай. Княждвірські ліси — привабливий куточок Карпатського передгір'я, найбільший тисовий заповідник в Україні.

  • Ботанічні заказники:

Княждвірський (загальнодержавного значення).

  • Гідрологічні заказники:

Ріка Пістинька з прибережною смугою.

  • Ботанічні пам'ятки природи:

Горіх сірий, Дуб Івана Франка, Дуб Карпінського, Магнолія.

  • Геологічні пам'ятки природи:

Ковалівське буровугільне родовище.

  • Заповідні урочища:

Кропивець, Облоги, Над станами, Під горою-1, Під горою-2, Плоски-1, Плоски-2, Стайки, Станіславівка, Толока, Чимшори, Шепарівський ліс.

  • Дендрологічні парки:

Дендропарк, Парк (Коломия).

Історія

ред.

На території Коломийського району розташовані найстародавніші поселення на Покутті: смт. Отинія (XIII ст.) — головний опорний пункт під час селянського повстання під проводом С.Височана (1648); смт. Печеніжин (XIV ст.) — місце народження О.Довбуша (1700—1745), керівника руху опришків на Покутті, с. Коршів (в письменних джерелах згадується вперше у 1434 році).

Район утворено 17 січня 1940 року.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. до Коломийського району передані сільські ради:

6 червня 1957 р. до Коломийського району приєднано частину Печеніжинського району, 11 березня 1959 р. — частину Коршівського району, 30 грудня 1962 р. — Отинянський і Заболотівський райони та частини Городенківського, Ланчинського і Яблунівського районів, натомість частина Коломийського передана до Косівського.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Виноградську сільраду Тлумацького району до складу Коломийського району.[3]

Івано-Франківська обласна Рада рішенням від 21 лютого 1995 року передала Спаську сільраду з Косівського району до складу Коломийського району.[4]

Адміністративний устрій

ред.

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селищні ради та 47 сільських рад, які об'єднують 83 населені пункти та підпорядковані Коломийській районній раді. Адміністративний центр — місто Коломия, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[5].

Економіка

ред.

В економіці району провідне місце займає сільське господарство.

Населення

ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2020)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 49 741 11 326 8140 15 323 9707 5096 149
Жінки 56 561 10 790 8021 14 865 11 764 10 357 764


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 105272 99,37 %
росіяни 396 0,37 %
поляки 87 0,08 %
молдовани 40 0,04 %
білоруси 37 0,03 %
інші 108 0,10 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 105456 99,54 %
російська 380 0,36 %
молдовська 27 0,03 %
білоруська 24 0,02 %
польська 13 0,01 %
інші 40 0,04 %

Політика

ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Коломийського району було створено 83 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 72,51 % (проголосували 58 245 із 80 323 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,81 % (37 164 виборців); Юлія Тимошенко — 17,77 % (10 352 виборців), Олег Ляшко — 9,38 % (5 465 виборців), Анатолій Гриценко — 4,03 % (2 349 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,70 %.[8]

Пам'ятки

ред.

Про багате історичне минуле Коломийщини свідчать пам'ятки архітектури, що збереглися до наших днів. У селах і селищах району є 54 споруди, які цінні своїм стилем, способом будівництва, використанням місцевих будівельних матеріалів. Найважливіші й найдавніші з них — костел бернардинів, келія монастиря і надбрамна дзвіниця у Гвіздці; церква св. Михайла у Великій Кам'янці; дзвіниця XVIII ст. і школа-дяківка в Печеніжині; церква Вознесіння Господнього у Струпкові; церква св. Юрія та дзвіниця в Баб'янці; костел — пам'ятка готичної архітектури в Отинії. А чого лише вартує перлина дерев'яної архітектури — Благовіщенська (або Спаська) церква в Коломиї, збудована в 1587 році і відома ще й своїм чудовим іконостасом і дзвіницею.

Персоналії

ред.

Коломия завжди була важливим політичним і культурним центром. З містом пов'язана діяльність Івана Франка (1856—1916), М.Павлика (1853—1915), О.Терлецького (1850—1905).

У Коломиї жили і працювали: український педагог і громадський діяч Й.Кобринський (18 8-1901) — засновник музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського, син Івана Франка — Петро Франко (1890—1941), художник Я.Пстрак, поет Ю.Шкрумеляк, письменниця Ірина Вільде. Тут народився відомий український композитор, народний артист України Анатолій Кос-Анатольський.

У Коломийській гімназії вчилися майбутні письменники, громадські діячі Василь Стефаник (1871—1936), Марко Черемшина (1874—1927), Мирослав Ірчан, Петро Козланюк.

Примітки

ред.
  1. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 491/2019-рп «Про призначення Л. Глушкова головою Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
  2. Івано-Франківська область — Коломийський район. www.karpaty.info (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
  3. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
  4. Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019.
  5. Адміністративно-територіальний устрій Коломийського району [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  6. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 26 липня 2021.
  7. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 15 лютого 2019.
  8. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2016.

Посилання

ред.