Відкрити головне меню
Класична садова лава

Ла́ва,[1] лавка,[2] ослін,[3] ослінчик,[4] вуслінець,[5] скамниця,[6] або сидячка[7] — вид меблів, призначений для сидіння. Дошка або кілька дощечок на стояках, на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь.

Для виробництва лав в основному використовується деревина, але також може використовуватись метал, камінь та інші матеріали. Значна частина лав має спинку та поручні, а інша частина не має, що дозволяє сидіти з обох боків. Лави використовуються як внутрішніх приміщеннях, та зовні.

У Великій Британії та США існує традиція ставити в публічних місцях (найбільш часто — в парках, але трапляються і на вулицях) лави, які були подаровані громаді різними людьми та асоціаціями, про що на них може вішатися маленька меморіальна дошка. Згодом ця традиція розповюдилася також і в інших частинах світу, де можна побачити подібні лави в парках та інших місцях відпочинку[джерело?].

Зміст

Різні типи лавРедагувати

 
Паркова лава в парку палацу Дроттнінгхольм

Часто лави називаються просто по місцю використання, незалежно від того, чи це передбачає особливий дизайн:

  • паркові лави встановлюються в громадських парках, та різняться за кількістю людей, які на них можуть сидіти;
  • садові лави схожі на паркові, але як правило довші та розраховані на більшу кількість місць[8];
  • столи для пікніку, як правило, складані і мають приєднані до них лави;
  • пейзажні лави встановлюються в місцях для насолоджування спостереженням гарним пейзажем, людною вулицею, або якоюсь подією;
  • вертикальні лавки (на які спираються, а не садяться) розташовуються в людних місцях для того, щоб люди моли трошки перепочити;
  • лава-ящик — це комбінація місця для сидіння та ящику для зберігання, часто використовуваного для зберігання садового приладдя;
  • форма (довга лава, український аналог — ослін) — лава без спинки, яка використовувалась в обідніх залах, шкільних залах та залах судових засідань, церквах[9].

Прислів'я, мовні зворотиРедагувати

  • Знаходити сокиру під лавою — іронічний мовний зворот, який означає «знаходити річ, яку ніхто не губив, і там, де вона звичайно лежить».
  • Кинути під лаву — викинути що-небудь як непотрібне, занедбати, забути
  • Із шкільної лави — з часу навчання в школі
  • Коли покладуть на лаву — після смерті
  • Лягти на лаву — померти

Приклади лавРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Лава // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. лавка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ослін // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ослінчик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Аркушин Г. Словник західнополіських говірок в 2 томах. Том 1. Луцьк: Вежа. 2000. 380 стор. ISBN: 966-600-010-5
  6. скамниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. сидячка, окрім значення "лава", також може означати невеликий ослін для навчання дітей сидіти; див. Декоративно-ужиткове мистецтво : словник / Міністерство освіти і науки України, Львівська академія мистецтв, кафедра історії і теорії мистецтва; Я. П. Запаско (кер. авт. кол.) та ін. Львів: Афіша, 2000. 364 с.
  8. Hazel Evans (2006). Patio garden. Frances Lincoln ltd. ISBN 0-7112-2471-4. 
  9. Form. Victoria & Albert Museum. Процитовано 26 March 2014.