Кшиштоф Конецпольський (пол. Krzysztof Koniecpolski; бл. 1600—1659/1660) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Корони Польської — Речі Посполитої. Молодший брат магната, коронного гетьмана Станіслава Конецпольського.

Кшиштоф Конецпольський
Народився1600
Померне раніше 1659 і не пізніше 1660 або 1659
Країна Річ Посполита
Посадабелзький воєвода, староста стрийський[d], Q66201253? і Хорунжий великий коронний[1]
РідКонецпольські
БатькоАлександер Конецпольський
МатиАнна Срочицькаd
Брати, сестриСтаніслав Конєцпольський
У шлюбі зКонстанція Станіславскаd
ДітиЯн Олександр Конецпольський і Q113556808?

Життєпис

ред.

22 червня 1617 року записався до «альбому студентів» університету в Болоньї разом з братами Яном і Ремігіяном. 1624 р. брат Станіслав поступився йому урядом стрийського старости. У 1624—1632 рр. перебував при дворі короля Сигізмунда III Вази, але не виконував важливих доручень. У 1633—1641 рр. був великим коронним хорунжим (його наступник — Александер Конецпольський). 1641 р. став белзьким воєводою. 1645 р. при дворі поширилися чутки про можливе одруження із Зофією Опаліньскою — сестрою Криштофа та Лукаша (пізніше вона стала дружиною брата — гетьмана Станіслава). Часто був королівським резидентом (1643, 1647, 1652 роки), дуже рідко брав участь у засіданнях сенату, не був активним на сеймах. Один раз їздив до Франції у складі посольства. Під час війни з українцями перебував в Україні, але не брав активної участі у воєнних кампаніях. Не відомо, що робив під час «Потопу».


Коронний Трибунал Речі Посполитої 1660 року покарав дідича Дунаївців — Міхала Єжи Станіславського — інфамією; маєтності, у тому числі «ключ» Дунаївці, конфісковані в нього раніше, король передав його швагру — белзькому воєводі Кшиштофу Конецпольскому (після його смерті отримала сестра М. Є. Станіславского  Констанція).[2]

Сім'я

ред.

Уперше одружився з княгинею[джерело?] Софією Ізабелою Порицькою, дочкою останнього представника роду князя Олександра Олександровича Порицького. Її віном був Вишгородок[3]. Дочка — Анеля Феброня — 1657 року вийшла заміж за луцького старосту Яна Вєльопольского.

1656 року одружився вдруге, дружина — галицька каштелянка[4], донька Адама[5] — Констанція Станіславска. Діти: Ян Олександр, Олександра, Зофія, Елеонора, Анна[6].

Примітки

ред.
  1. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 28. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. Nagielski M. Stanisławski Michał h. Pilawa (zm. 1668) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XLII/1, zeszyt 172. — S. 120—124. (пол.)
  3. Wyżgródek // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 163. (пол.)
  4. Gierowski J. Koniecpolski Jan Aleksander h. Pobóg (zm. 1719) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 520. (пол.)
  5. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4 — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — S. 185. (пол.)
  6. Kotarski H. Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609)… — S. 522.

Джерела

ред.
  • Kersten А. Koniecpolski Krzysztof h. Pobóg (ok. 1600—1659?) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 521—522. (пол.)

Посилання

ред.