Кутузовський фонтан
Куту́зовський фонта́н або Сюнґю-Су (крим. Süngü Suv, Сюнгю Сув) — фонтан-пам'ятник Михайлу Іларіоновичу Кутузову на трасі Сімферополь — Алушта, перед поворотом на село Лучисте (Демірджи). В 1804 році з дозволу таврійського губернатора Д. Б. Мертваго джерело Сюнґю-Су було оформлене у вигляді фонтана у східному стилі на замовлення сина загиблого у Шумській битві турецького офіцера Ізмаїл-аги в пам'ять про батька. Був перейменований у період російсько-турецької війни 1828—1829 років на честь перемоги російських військ в останній битві російсько-турецької війни 1768—1774 років, в результаті якої Крим було вирвано з турецького протекторату.
| Кутузовський фонтан крим. Süngü Suv | ||||
 | ||||
| 44°44′34″ пн. ш. 34°21′42″ сх. д. / 44.7427° пн. ш. 34.3617° сх. д.Координати: 44°44′34″ пн. ш. 34°21′42″ сх. д. / 44.7427° пн. ш. 34.3617° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Регіон | Крим | |||
| Район | Алушта | |||
| Назва місцевості | 33-й км шосе Сімферополь-Алушта | |||
| Особливості | ||||
| Вперше згадується | 1804 рік, як фонтан Сунгу-Су, збудований в честь турецкого офіцера Ізмаїл-аги, в 1830 році як Кутузовський. | |||
| Був облагороджений | 1831 рік | |||
| Облагородив | начальник дорожної служби підполковник Шипилов по особистому розпорядженню губернатора А. І. Казначєєва | |||
|
| ||||
 Кутузовський фонтан у Вікісховищі | ||||
Назва Сюнґю-Су в перекладі з кримськотатрської мови означає «багнет-вода» (süngü — багнет, suv — вода).
23 липня (3 серпня за новим стилем) 1774 року, північніше села Шума, корпусом під командуванням генерал-поручика В. П. Мусіна-Пушкіна (близько 3,5 тисяч людей) був розбитий яничарський авангард (близько 8 тисяч людей, командувач — Тузчі-оглу Ізмаїл-ага) турецького десанта Трапезундського паші Гаджі Алі бея (близько 30 тисяч людей), що висадився 18 липня в Алушті. Не дивлячись на чисельну перевагу та затятий опір супротивника, підполковник М. І. Кутузов ввів в атаку свій гренадерський батальйон Московського легіону, що завдав вирішального удару. Під час бою М. І. Кутузов дістав важке поранення в голову. Згідно з останніми дослідженнями, які уточнюють дату народження М. І. Кутузова (5.9.1747), на момент битви йому було 26 років. За проявлену відвагу Кутузов був представлений до нагородження орденом Святого Георгія 4-го класу.
З 1831 року фонтан утримувався на кошти державних дорожних служб. Всього було 6 реконструкцій фонтана (1831, в 1835 році на фонтан була встановлена чавунна дошка з текстом про поранення Кутузова, яку близько 1845 року замінили на мармурову, близько 1874 року та в 1908, 1937, 1945 роках), а в 1956 році за проектом архітектора А. Бабицького, були проведені роботи з перенесення фонтана, після яких фонтан-пам'ятник набув сучасного вигляду. За задумом архітектора, потужна стіна нового фонтана перекривала селеве русло, що загрожувало трасі державного та урядового значення. Водне джерело було виведено нижче від дороги. Скульптор Леонід Смерчинський виконав барельєф полководця зі штучного каміння. В оформлені меморіалу допущено ряд історичних помилок, в тому числі текстові таблиці з неправильною датою битви, зображення військової арматури потьомкінських часів тощо. Нині Кутузовському фонтану потрібна реконструкція.
Написи на пам'ятних дошках ред.
- «Близъ сего мѣста въ сраженіи противу турокъ, Михаилъ Иларіоновичъ, Кутузовъ, что послѣ былъ Фельдмаршаломъ и князем Смоленськимъ, раненъ в глазъ».
- «В бою с турками 24 июня 1774 г. подполковник Кутузов, во главе своего батальона, со знаменем в руках, ворвался в дер. Шумы (ныне Кутузовка) и выбил оттуда неприятеля».
Література ред.
- Ткаченко Виктор, Ткаченко Альона (№16, 2010). Фонтан Кутузова. Історія міфа. Military Крим. Архів оригіналу за 6 квітня 2015.
- Гуркович Володимир — Роздуми біля фонтана.//Матеріали історико-краєзнавчої конференції. Ялта, 2002
- Яблочкін Юрій — Про новознайдені документи до біографії М. І. Кутузова//М-ли конференції, СПб,1993
- ↑ Постанова від 3 вересня 2009 р. N 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» (укр.)
- ↑ Кабінет Міністрів України (29 вересня 2016). Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Офіційний сайт (укр.). Верховна Рада України. Процитовано 7 листопада 2017.